Як стало відомо минулого тиєжня, у компанії «Енергоатом» під прикриттям високопосадовців діяла тіньова вертикаль: від "кураторів" у Міністерстві енергетики до бек-офісів у центрі Києва, де велася чорна бухгалтерія та "відмивалися" – переводилися в готівку – десятки мільйонів доларів.
Суть схеми полягала в отриманні відкатів"з тендерів, які проводила компанія, закуповуючи товари і послуги, які могли становити 10-15% вартості контрактів. За даними "Прозорро", з початку великої війни до листопада 2025 року "Енергоатом" провів закупівлі і підписав 1,3 тис. угод з підрядниками на 37,4 млрд грн (окремо є наразі нереалізований контракт з 2023 року на 16,4 млрд грн з американською Westinghouse Electric на постачання ядерних установок). Разом з філіями АЕС – понад 11 тис. закупівель на 75 млрд грн.
Медіа регулярно фіксували завищені ціни в тендерних кошторисах "Енергоатома". Видання "Наші гроші", яке аналізує держзакупівлі, публікувало матеріали про такі випадки. Так, повідомлялося, що сірка для компанії обійшлася на 39% дорожче (у перерахунку на долари) порівняно з попереднім роком.
В інших матеріалах зазначалося, що закупівельні ціни в "Енергоатомі" та його підрозділах систематично вищі, ніж у НЕК "Укренерго" чи схожих замовників. Проте формально все в було ніби законно, тендер є тендер: переможці визначені, договори укладені. Однак, як з'ясувалося, реальної конкуренції не було. Тендери часто були фіктивними: інсайдери заздалегідь знали, хто стане переможцем, і саме ці "свої" постачальники погоджувалися на неформальні домовленості.
Однією з ключових корупційних комбінацій стала схема "Шлагбаум". У серпні 2024 року уряд включив "Енергоатом" до переліку боржників, щодо яких під час воєнного стану зупиняються виконавчі провадження. Тобто компанія тимчасово могла не сплачувати борги кредиторам (наказ набрав чинності 29 серпня 2024 року). Ця лазівка дозволила вручну погоджувати виплати лише з "потрібними" підрядниками. Це була фінальна частина схеми.
Ще до того, як підрядник ставав зговірливим і погоджувався на відкат, небажаних відсіювали на етапі підписання договору. Для цього, за даними джерел ЕП, "Енергоатом" та його структурні підрозділи застосували іншу тендерну заточку: відтермінування оплати на 180 днів і більше після поставки товару чи надання послуги. Така умова з'явилася у 2023 році і масово впроваджувалася надалі.
Аналіз бази Prozorro показує, що з усіх тендерів "Енергоатома" та окремих АЕС, проведених протягом 2023-2025 років, у половині договорів була прописана відстрочка платежу на 180 днів. У 2025 році вже 80% закупівель здійснювалися з відтермінуванням платежу на пів року і більше. Через це у 2024 році середньостатистичний тендер мав 150 днів оплати, хоча до великої війни компанія розраховувалася з постачальниками зазвичай у межах 40 робочих днів.
Прийняти такі жорсткі умови контракту погодиться не кожен потенційний постачальник, адже виплата "впродовж 180 днів" залежить від доброї волі замовника. Таке відтермінування перетворюється на інструмент тиску: хочеш отримати гроші швидше або взагалі отримати їх у повному обсязі – мусиш домовлятися. Це і є один з механізмів вимагання відкатів.
Масштаби афери вражають: за оцінками НАБУ, втрати держави від діяльності цієї групи можуть перевищувати 100 млн дол. Це лише задокументована частина. Враховуючи витрачені на тендерах суми, цифра може бути суттєво більшою.
На схемі, оприлюдненій ЕП, видно, що одним із постачальників було наше ПАТ НВП «Радій», його контракт становив 2,63 млрд грн, це близько трьох відсотків від загальної суми тендерів. Чи доводилось «Радію» давати відкати корупціонерам? А це, за їхньою таксою, від 2млн 630 тис. грн до 3 млн 900 тис.
Тобто близько мільйона доларів.
За матеріалами ЗМІ
Кадри перевірені…
P.S. Ніяк не міг зрозуміти, як у тісну компанію втрапив українець Герман Галущенко? Там же всі свої – Міндіч, Зеленський, Коломойський, Цукерман, Чернишов, Штілерман, Арахамія, Шефір... Відбірне етнічне організоване утворення, яке чомусь керує українськими грошима і безбожно краде їх, як свідчить скандал в "Енергоатомі"... Пробратися туди чужаку неможливо...
Виявляється, батько Германа Галущенка був начальником районного управління КГБ на Львівщині. А-а-, ну тоді все сходиться – кадр провєрєнний...