Якщо Україна не виконує маркерів за програмами Міжнародного валютного фонду та Ukraine Facility, то ризикує втратити 115 млрд дол. допомоги. Що ж нам заважає?
Незважаючи на погодження нової програми МВФ наприкінці минулого року, Україна демонструє суттєву негативну динаміку у виконанні взятих на себе зобов’язань, що впливає на доступ до фінансування на суму понад 115 млрд дол. Про це заявили експерти аналітичного консорціуму RRR4U під час презентації 23-го моніторингу виконання програми МВФ і плану Ukraine Facility.
Зокрема, нова програма МВФ перебуває у підвішеному стані через невиконання ключових зобов’язань з боку парламенту та уряду. Прогресу за так званими попередніми заходами (Prior Actions) для нової програми немає. Це закриває доступ до 8,2 млрд дол. від МВФ і може загальмувати близько 90 млрд євро від ЄС. Без цих коштів Україна не зможе профінансувати видатки державного бюджету, зокрема, на оборону.
Водночас невиконання індикаторів Плану для України за четвертий квартал 2025-го може коштувати Україні 2,6 млрд євро недоотриманих коштів, а в сукупності за підсумками 2025 року ціна невиконаних індикаторів перевищує 3,9 млрд євро недоотриманої фінансової підтримки.
За даними консорціуму, станом на кінець січня Україна заборгувала низку маяків за чинною програмою МВФ, зокрема:
- призначення нового керівника митниці;
- секторальні плани управління публічними інвестиціями;
- нові стандарти оцінки майна;
- скасування «поправок Лозового»;
- зовнішнє оцінювання Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
При цьому для запуску нової програми МВФ на суму 8,2 млрд дол. Україна повинна виконати низку попередніх заходів, спрямованих на мобілізацію доходів бюджету, в тому числі:
- оподаткування посилок з-за кордону;
- запровадженняПДВ для спрощенців;
- оподаткування доходів з цифрових платформ(податок на OLX).
«Мобілізація внутрішнього ресурсу — це не просто вимога МВФ, а питання виживання. Ми витрачаємо на оборону вдвічі менше за Росію, тоді як допомога від США у вигляді грантів наразі відсутня. Тож ці зміни — це те, з чим українське суспільство має внутрішньо погодитися, якщо ми хочемо відстояти свою державу перед агресором, — наголосила заступниця виконавчого директора Центру економічної стратегії Марія Репко. — Нам потрібні гроші, потрібна мобілізація внутрішнього ресурсу. Це не просто вимога чи хотілка Міжнародного валютного фонду, це в принципі те, з чим українське суспільство має внутрішньо погодитися. Нам потрібні ресурси на армію. Великий союзник, який їх давав на початку війни, зараз відпав, у нас немає більше такого великого джерела коштів».
За її словами, успіх нової програми МВФ на 8,2 млрд дол. є критичним, оскільки до неї прив’язаний безпрецедентний кредит від Євросоюзу у розмірі 90 млрд євро (Ukraine Support Loan), який Україна повинна отримати замість коштів за рахунок заморожених російських активів. Також ідеться про допомогу від інших донорів. Сукупна сума допомоги, якорем для якої має стати нова програма МВФ, становить близько 115 млрд дол.
Ситуація з виконанням Плану України (Ukraine Facility) також залишається тривожною. Старший аналітик Інституту аналітики та адвокації Віталій Набок зазначив, що за четвертий квартал 2025 року невиконаними є 11 індикаторів, що вартує 2,6 млрд євро (загалом по минулому року недоотримана підтримка через невиконані індикатори становить понад 3,9 млрд євро).
Серед невиконаних зобов’язань:
- збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду (перший квартал);
- зміни щодо перегляду декларацій доброчесності суддів та їхні перевірки (другий квартал);
- реформа цифровізації виконавчого провадження (другий квартал);
- прийняття законодавства для інтеграційного пакета електроенергії (третій квартал).
У четвертому кварталі вже минулого року так і не відбулися зміни до законодавства щодо державної служби, вдосконалення дозвільних процедур для інвестицій у відновлювані джерела енергії, призначення номінованого оператора ринку електроенергії, визначення спеціального статусу НКРЕКП, підтримку розвитку ефективного та більш стійкого централізованого теплопостачання та інші.
Утім, по ВАКС наразі триває конкурс, тож є ймовірність виконати цей індикатор хоча і з запізненням на рік та все ж таки отримати кошти. «Але станом на зараз по першому кварталу у нас немає жодного виконаного зобов'язання. Водночас є ще дуже багато зобов'язань у наступних кварталах», — зазначив Віталій Набок. «З моменту, коли Єврокомісія дозволила нам не виконувати частини індикаторів через впровадження методики часткового оцінювання, тобто частину коштів за індикатор ми можемо отримувати, а частина може притримуватися на період до моменту десь року, і потім вони безповоротно гасяться, — наголосив він. — За четвертий квартал 2025-го ми вже заборгували аж 11 індикаторів, не кажучи вже про решту з першого по третій квартали».
Для розуміння: загальна сума по невиконаних зобов'язаннях становить майже 4 млрд євро, тобто уявіть собі, якби з нашого державного бюджету висмикнули один місяць життя наших громадян, — саме таку ціну ми платимо зараз на невиконані індикатори.
Наприкінці першого кварталу ми можемо втратити безповоротно вже 300 млн євро через те, що боргуємо вже майже рік індикатор по заповненню посад до Вищого антикорупційного суду. Наразі там триває конкурс, сподіваємося, що його результати будуть позитивними і дозволять цей індикатор виконати.
Переважна більшість невиконаних індикаторів є законодавчими ініціативами, ухвалення яких належить до зони відповідальності Верховної Ради України. Це підкреслює важливість повернення відповідальності парламенту у забезпеченні повноцінного доступу України до фінансування.
«Отже, на сьогодні ситуація з виконанням Плану України є суттєво негативною, оскільки ми маємо дуже багато невиконаних індикаторів і фактично втрачаємо майже 4 мільярди євро. Закликаю парламент ставитися до цього не як до чергового кроку для галочки, а як до забезпечення стійкості нашої бюджетної системи», — наголосив Віталій Набок.
***
Однак чому б не взятися за виконання всіх цих маркерів комплексно, єдиним пакетом, і після цього рухатися далі? Саме в цьому моменті проявляється принципова відмінність між демократичною та авторитарною моделями управління. В авторитарній державі подібна дилема, ймовірно, взагалі не виникла б. Натомість у демократичній Україні важливою є необхідність окремого обговорення всіх рішень, зокрема, запровадження ПДВ для ФОПів — суперечливої ініціативи, яку з радістю ухвалили б у пакеті, щоб уникнути дуже неприємної розмови із суспільством. Утім, часу для якісної підготовки законодавчих змін, як і для пошуку компромісів щодо їхнього впровадження було більш ніж достатньо. Тож нинішній поспіх і бажання прийняти все одразу без розбору насправді не мають виправдань.
Віктор Конєв, ДТ