Про це розповів співвласник і керівник компанії «Велта» Андрій Бродський на сайті «Дзеркало тижня»:
«Україна володіє 20% світових запасів титану. Вона також історично має розвинену індустрію переробки цієї сировини, в якій недавно здійснено науковий прорив. Це досягнення можна порівняти з успіхами Ілона Маска у зниженні вартості доставки вантажів у космос.
Доки SpaceX працював над розробкою ракети, що здатна вирушати в космос тричі на день, українські вчені винайшли спосіб учетверо знизити вартість титану. Цей метал, маючи унікальні характеристики (легкий, міцний, хімічно стійкий), безперечно, є основою майбутньої цивілізації, як, наприклад, літій в електромобілях.
Науковий прорив 2020 року, що знизив вартість титану, зробила компанія «Велта» з Дніпра (потужності з видобутку ільменітового піску знаходяться у Новомиргородському районі). Її інженери та науковці, якими мені випала честь керувати, за останні кілька років змогли оптимізувати наявні технології виробництва цього металу. У найближчому майбутньому це досягнення зробить деталі та механізми з матеріалу, кращого за сталь, більш доступними для споживачів усього світу.
Мета компанії «Велта» — побудувати перший у світі повністю інтегрований виробничий комплекс за інноваційними технологіями: від сировини, яку ми успішно видобуваємо понад 10 років, до кінцевого продукту з титану. Безумовно, базова географічна локація для нас — Україна, і ми вже на стадії проєктування заводу на 5 тис. тонн титанових виробів на рік.
Пропоную зазирнути в майбутнє: як доступний український титан може змінити світ? Переваги нової технології численні та обіцяють багато позитивних результатів.
По-перше, кожна титанова деталь або кінцевий виріб рятують довкілля, зберігають енергію та ресурси нашої планети. Титан стійкий до корозії, а отже, вироби з нього переживуть сталеві аналоги, на утилізацію, виплавку й виробництво яких необхідно витрачати цінні ресурси.
Титан на 45% легший від сталі, отже, обертання деталей або переміщення механізмів із нього потребує майже вполовину менше енергії. Його застосування в різних індустріях, комерційне та побутове, в наступні роки дасть величезну кількість економічних переваг, порівнянних за масштабом із відкриттям вітрової або сонячної енергетики.
По-друге, згадаймо технічну й економічну історію ХХ століття, коли людство почало переходити від парового двигуна з коефіцієнтом корисної дії 8% до більш ефективного двигуна внутрішнього згоряння з тим самим показником на рівні 20–50%.
Окрім заощадження на вартості палива, ми отримали додаткові переваги. Автомобілі з бензиновим або дизельним двигуном змогли їхати у кілька разів швидше і на більші відстані. Нові технології стимулювали зростання авіації, а океанські пароплави отримали можливість брати на третину більше вантажу замість того, щоб забивати трюми вугіллям.
Економічні переваги нової технології, яка багаторазово перевершила попередню, мали неочікуваний економічний ефект.
Отже, коли доступні промислові механізми, наукове обладнання, медичні та побутові предмети будуть виготовлені з титану, зростання і якість темпів виробництва впливатимуть на всі сфери нашого життя.
По-третє, ми разом повинні навчитися давати життя новим хвилям прогресу. Електромобілі для міста існували ще 100 років тому, але з якоїсь причини ми продовжували і продовжуємо використовувати нафту для доставки продуктів у магазини. Вітроелектростанції з'явилися наприкінці ХХ століття, але люди чомусь вирішили спалити ціле море вугілля, перш ніж визнати, що наші прадіди придумали щось краще.
З приходом титану в наше життя потрібно враховувати, що є усталені звички: видобувати залізну руду, будувати зі сталі кораблі та різати їх на брухт після певного часу використання замість того, щоб роками користуватися корпусом механізму і тільки інколи покращувати в ньому рухоме внутрішнє обладнання.
Щоб не гальмувати процесу застосування нових технологій, потрібні глобальні зусилля, можливо, під егідою міжнародних агентств, таких як ООН і СОТ. Ці організації можуть прискорити перехід до передових технологій. Зміни в регулюванні світової торгівлі могли б допомогти стимулювати заміну старих матеріалів і виробничих процесів на нові».
Від редакції: Заманлива перспектива. Ясна річ, її навряд чи вдасться реалізувати швидко, бо стереотипи і інерція мислення будуть даватися взнаки. А ще проблема у тому, щоб «Велта» не піддалася на значно кращі умови, які їй пропонують уже зараз багатші держави, а така загроза існує – «Велта» може збудувати новітнє підприємство …у іншій країні?
Важливо, щоб підприємство з виробництва дешевшого титану було зведене саме у нас. «Велта» досі планувала його на місці колишньої шахти «Новомиргородська», адже видобуток ільменітового піску ведеться саме тут.