Кілька днів тому начальник управління розвитку транспорту та зв’язку Кропивницької міської ради Віктор Житник провів нараду з керівниками транспортних підприємств, які надають послуги з громадських перевезень у Кропивницькому. Тих, хто слідкує за цією темою, вона здивувала.
Зазначається, що зустріч відбулася з метою контролю дотримання транспортними підприємствами умов підписаних угод і затверджених графіків, згідно з якими маршрутні таксі мають працювати у вечірній час. Про це жорстко і вимогливо завжди говорить Андрій Райкович. Два тижні тому він чітко поставив це питання: або дотримання графіка, або повернення до старих тарифів.
http://chas-time.com.ua/ekonomika/budemo-jizditi-za-starimi-tarifami-i-z-elektronnimi-kvitkami.html
І що ж? За цей час проведено перевірки? Долучено до них громадських активістів? Складено відповідні акти? Сформульовано вимоги і претензії до кожного із перевізників, які працюють у місті? Абсолютно нічого.
Лише спромоглися скликати нараду, на яку із семи запрошених керівників транспортних підприємств прийшли лише представники трьох – КТ “Автолегіон-Варванської Ю.В.”, ПП “Паритет сервіс” і ТОВ “Кіровоградєвротротранс”.
Начальник управління Віктор Житник здивував. Він сказав:
– Ви самі виправляєтеся і є прикладом для інших перевізників. Утім з окремими з них ми будемо прощатися, адже вони не тільки не зважають на вимоги громади, а й ігнорують можливість вести діалог. Зараз день стає довшим, люди можуть пізніше повертатися додому, тож громадський транспорт має працювати до 22:00.
По-перше, на основі чого зроблені висновки, що перевізники виправляються? Де результати перевірок? Чи просто візуальні враження людини, яка відповідає за життєво важливий напрямок міської інфраструктури? По-друге, якщо прощатися з іншими, то на основі чого? Тільки тому, що вони не прийшли на нараду?
А дотримуватися графіка слід лише тоді, коли день стає довшим? Може, коли рано темніє, погана погода і людям важче добратися додому теж непогано було б його дотримуватись? Ніби дитячий садок, а не серйозна нарада з приводу важливої проблеми.
Звісно, у перевізників теж є претензії до міської влади. Найбільше нарікань стосувалися якості міських доріг. Ясна річ, вони далекі від ідеальних. Але й порівняно з іншими містами не найгірші.
Бізнес же наших перевізників досі залишається в суцільній тіні: скільки разів намагалися порахувати пасажиропотік, ввести квитки? Нічого не вийшло. Таке враження, що цей бізнес працює, як у 90-их роках, не збирається нічого міняти і просто тягне час. Адже бізнес – це далеко не тільки отримувати щоденний кеш, а насамперед здатність розвиватись, бути гнучким на ринку і людяним до клієнтів. То, може, варто запросити подібні фірми з інших міст, які уміють працювати прозоро і по-сучасному?
Світлана Орел