Ділова спільнота стурбована масштабами і темпами поглиблення кризових явищ в економіці країни через пандемію COVID-19. Ситуація загрозлива: цього року промисловість скоротилася на сім відсотків, а такі сфери як машинобудування – на 20%, гірничо-металургійний комплекс – на 11%, легка промисловість втратила 20 тисяч робочих місць!
Закрилися чи перебувають на межі банкрутства тисячі малих підприємців, які постраждали від обмежень під час карантину – загалом ініціатива уряду локдауну на вихідні коштувала країні 300 млн доларів. Зростає і боргове навантаження на бюджет, адже Україна не обрала поширену в світі антикризову стратегію підтримки національних виробників і платоспроможності ринку, натомість робить ставку на зовнішні запозичення і масовий імпорт продукції: засобів індивідуального захисту, техніки тощо.
Відтак, бізнес закликає владний трикутник Президент-уряд-парламент вирішити до кінця поточного року найвагоміші питання, що турбують суспільство та вітчизняний бізнес.
Про це йшлося на спільному засіданні Антикризової ради громадських організацій та правління УСПП, до якого долучилися представники офісу президента, Кабінету Міністрів, профільних ділових асоціацій, торгово-промислової палати України, банків та наукових інституцій. Засідання тривало в онлайн режимі. Я, як виконавчий директор обласного відділення УСПП, теж брав участь в обговоренні. Таку змогу мали усі члени нашого відділення УСПП.
Промислово-підприємницька спільнота окреслила перелік першочергових дій, яких очікує від держави. Серед пріоритетних – покращення доступу бізнесу до фінансових ресурсів, тобто кредитів. Програма “Доступні кредити 5-7-9” обмежена та вже не відповідає реаліям, у тому числі ставці самого Національного банку, котра наразі становить шість відсотків. За весь час існування програми було видано 5,8 тисяч позик, 70% яких були спрямовані на рефінансування попередньо отриманих кредитів, і лише 10% – відповідно антикризові позики під 3%.
Йшлося також про підтримку законодавчих ініціатив щодо мінімізації негативних наслідків карантину для малого бізнесу: оперативне ухвалення пакету законопроєктів (№№4429, 4430 та 4431), що були ініційовані Президентом України.
“Цього насправді недостатньо, проте слід почати формування програми компенсаторних заходів для підприємництва, яка має не те що прийматися разом із рішенням про карантинні обмеження, а навіть передувати їм. Відтак, ухвалення відповідних законопроєктів, на наш погляд, лише частина того, що має бути прийнято”, – наголосив президент УСПП, голова Антикризової ради Анатолій Кінах.
Щодо промислового комплексу, окрім власне вже обговорюваних раніше механізмів локалізації та надання пріоритету українським виробникам у держзакупівлях, в УСПП наполягають на прийнятті Стратегії розвитку промислового комплексу та плану дій її виконання.
Промисловці очікують на проведення раніше ініційованої зустрічі Президента України для обговорення проблемних питань функціонування індустрії.
Сергій Бедзай, виконавчий директор обласного відділення УСПП