До болю знайома інформація. 27 березня під час сесії Кіровоградської обласної ради, депутати звернулася до місцевих рад із закликом розглянути питання про виділення коштів із бюджетів громад у вигляді субвенцій обласному бюджету для погашення чергової заборгованості Обласного комунального підприємства «Дніпро-Кіровоград» (ОКВП) у розмірі понад 100000000 грн. Вчергове – шапка по колу. І хоча можна погодитись, що цього разу існують деякі об’єктивні причини заборгованості (незмінність тарифів з 2021 року), є привід для міркувань щодо діяльності цього надважливого для життєдіяльності значної частини населення області підприємства.
Річ у тім, що воно, після об’єднання міських водоканалів у 2012 році, практично не вилізало з боргів. Держаудит у 2020 та 2021 роках визнав, що збитковість ОКВП носить системний характер. Для прикладу. У відносно благополучному 2020 році діяли економічно обгрунтовані тарифи, саме ті, які були розраховані самим підприємством та затверджені НКРЕКП. При тому, що тоді тарифи були ледь не найвищими в Україні. Уже не раз спростовував твердження деяких посадових осіб, що наші тарифи такі високі, бо воду доводиться тягнути з Дніпра за 120 кілометрів, і тому, мовляв, дуже великі витрати на електроенергію. Такі байки розвінчуються одним дуже конкретним показником: вартість частки на електроенергію у тарифі для постачання 1 м3 води. Аналіз показує, що у деяких водоканалів цей показник був вищій за ОКВП, проте загальний тариф на водопостачання у них був помітно нижчий за наш. І друге, чому наш тариф на водовідведення також майже найвищий в Україні? Невже наш водоканал повертає стічні води у той же Дніпро? Важливо зазначити, що збитковіть ОКВП лише за перший квартал того ж 2020 року складала майже 70 млн. грн. Висновок очевидний – причина збитковості зовсім не у низьких тарифах підприємства. До речі, багато хто памятає, як директор Департаменту ЖКГ облдержадміністрації Ольга Довжук, щоб отримати згоду громад на об'єднання водоканалів, обіцяла навіть зниження тарифів. Однак, замість здійснення фінансового контролю над ОКВП обласна влада, тоді в основном, облдержадміністрація (той же Департамент ЖКГ) ледь не щорічно ініціювала фінансові вливання у збиткове підприємство, що наводить на деякі роздуми. Приміром, у 2018 році, підприємству було виділено майже 23 млн. грн. бюджетних коштів, у 2019 – понад 38 млн. грн.
Мені вже не один раз доводилось писати, що головна причина фінансових негараздів ОКВП полягає у відсутності будь якого контролю його фінансово-господарської діяльності з боку обласної влади. Причому, на мій погляд, цілком свідомо. Ось лише два приклади. Перший. Під час державного фінансового аудиту діяльності ОКВП «Дніпро-Кіровоград», встановлено фактори й недоліки, які негативно вплинули на ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства, на загальну суму понад 137 407,44 тис. грн. Зокрема, йдеться про такі фактори та недоліки: витрати кредитних коштів на цілі, що не відповідають призначенням, непродуктивні (зайві) їх витрати, завищення вартості обладнання, упущення можливостей щодо отримання додаткових доходів, порушення під час формування тарифів, виплата підприємством штрафних санкцій тощо. Цікаво, що аудит виявив неефективне використання тих значних бюджетних коштів, які було виділено підприємству. На жаль, Держаудит ОКВП у 2020-2021 роках прийшов до висновку, що результати діяльності ОКВП з 01.04.2020 по 30.06.2021 оцінюються, як незадовільні.
Як не дивно, такі плачевні результати Держаудиту постійна комісія з питань власності обласної ради (голова – Олексвндр Чудний) лише … прийняла до відома, що, мабуть, задовольняло тодішнє керівництво обласної ради. Аналогічні результати Держаудиту ОКВП у 2021 році також опинились поза увагою обласної ради та ОДА. Скоріш за все, далеко не всі депутати були обізнані в результатах державного аудиту ОКВП взагалі.
Важливо зазначити, що ініціатором саме державного аудиту ОКВП у 2020-2021 роках, була аж ніяк не обласна влада, а небайдужі представники громадськості. Якщо не помиляюсь, тоді Держаудит ОКВП було здійснено вперше з 2012 року. Мені можуть заперечити, що, ОКВП періодично перевірялось так званим незалежним аудитом. Чому так званим? Іноді, під час ознайомлення з їхніми звітами, складається враження, що вони написані під диктовку глабуха самого підприємства чи організації. Мабуть, недарма, приватну аудиторську фірму, яка здійснювала перевірку обгрунтування тарифів ОКВП у 2019 році, притягнуто до відповідальності.
Ще показовіший приклад відсутності бажання влади контролювати фінансову діяльності ОКВП вона продемонструвала у грудні 2025 року, коли не підтримала створення (точніше, відновлення) Наглядової ради цього збиткового комунального підприємства(?!)
А взагалі, дуже дивний, якщо не підозрілий, вигляд має така тупикова політика обласної влади, вперто спрямована на щорічні багатомільйонні вливання у збиткове комунальне підприємство за відсутністю будь якого фінансового контролю за використанням тих коштів. Згубність такого «управління» підприємством чудово розуміють як місцеві громади, так і їхні керівники. Згадаймо, як минулий заклик облради до фінансової підтримки ОКВП ігнорувала Олександрійська громада. Бо як відомо, А. Кузьменко, будучи свого часу головою ОДА, не з чуток знає дію механізму такого «управління» найважливішим комунальним підприємством області.