Студенти матимуть перспективи?

Перегляди: 853

Днями у нашій льотній академії відбулася робоча зустріч з представниками компанії "Def C", яка спеціалізується на професійному використанні та виготовленні безпілотних літальних апаратів.

Олег Гололобов, радник та Євген Бадей, директор з маркетингу ТОВ «Def-C» виявили високу зацікавленість у залученні до роботи у компанії операторів БПЛА та розповіли про широкий спектр ексклюзивних послуг з використанням БПЛА, які надає компанія своїм клієнтам. Також вони висловили сміливі прогнози щодо розвитку галузі найближчим часом та власних потреб у розширенні штату фахівців з використання БПЛА.

Наступним кроком співпраці стане підписання угоди щодо здійснення підготовки студентів за освітньо-професійною програмою "Авіаційні та робототехнічні системи" в рамках дуальної освіти та цілого ряду інших спільних проєктів.

У той же час студенти Економіко-технологічного інституту імені Роберта Ельворті отримали унікальну можливість стати частиною успішної команди професіоналів одного з найінноваційніших банків світу – Приватбанку. Підписано договір про співробітництво та партнерство між ЕТІ та АТ КБ «Приватбанк» з метою підготовки висококваліфікованих фахівців, компетентних і конкурентоспроможних як на національному, так і на міжнародному ринках праці.

Відповідно до укладеної угоди намічено співпрацю у напрямку навчальної роботи та взаємного обміну досвідом з метою поліпшення якості підготовки фахівців, закріплення теоретичних знань та їхнього практичного застосування. Враховуючи взаємну зацікавленість, обидві команди об’єднають зусилля у вирішенні завдань обміну досвідом, проходження практики студентів та сприяння працевлаштуванню випускників ЕТІ. 

Це вже видимі паростки впровадження дуальної освіти у нашій області. Разом з тим один із піонерів впровадження такої форми освіти – член ради Федерації роботодавців України, голова правління Кіровоградського обласного об’єднання організацій роботодавців Павло Штутман ось як бачить оптимальну організацію дуальної освіти, з досвідом якої він познайомився у Німеччині:

«Протягом семестру студенти три місяці навчаються в університеті, три місяці виконують трудові обов’язки у работодавця, за що отримують винагороду. Канікул немає, але работодавець, як правило, за рахунок своєї фази надає відпустку. Студент підписує окремі договори з работодавцем і університетом. Навчальний тиждень в університеті складає 35-40 годин. Аудиторні заняття (контактні години) в університеті займають 35-40% від навчальної програми. Останній час: самостійна підготовка, контрольні заходи, практика.

На підприємстві за студентом закріпляється наставник. За результатами работи у работодавця студенти пишуть семестрову работу, яка оцінюється університетом із врахуванням думки работодавця. До Закону України «Про вищу освіту» введено визначення дуальної вищої освіти: «Дуальна форма здобуття вищої освіти – це спосіб здобуття освіти здобувачами денної форми, що передбачає навчання на робочому місці на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації обсягом від 25 відсотків до 60 відсотків загального обсягу освітньої програми на основі договору. При цьому навчання на робочому місці передбачає виконання посадових обов'язків відповідно до трудового договору».

Мені здається, що наше розуміння дуальної вищої освіти не має нічого спільного з німецькою практикою, яка нібито стала для нас прототипом. Якщо студент 60% часу, передбаченого навчальною програмою, виконує трудові обов’язки і як мінимум 40% займається самопідготовкою, то коли ж він, студент денної форми навчання, буває в університеті?»

Очевидно, у справі вровадження дуальної освіти є що шліфувати й удосконалювати.

Вл. інф.

Надрукувати