Виробництво нашої техніки не зупиниться

Перегляди: 322

Ще на минулій виставці «АгроЕкспо» висловолювались серйозні побоювання, що урядскасуєпрограму часткової компенсації аграріям вартості сільгосптехніки і обладнання вітчизняного виробництва у межахфінансування на 2020 рік.

Ця виставка, яка з великим успіхом проходить у нашому місті, демонструє, що розвиток виробництва сільськогосподарської техніки тільки на порозі піднесення – з’являються нові цікаві механізми, технічні рішення, проєкти. Та все це могло різко припинитись, як і загальмуватись усе сільгоспмашинобудування разом із суміжними галузями. Бо ж у проєкті бюджету на нинішній рік не закладались кошти на фінансування згаданої програми. Павло Штутман, один з ініціаторів проведення «АгроЕкспо», голова асоціації підприємств-виробників техніки й обладнання для АПК «Украгромаш», пояснював:

– Ця програма діяла із 2017 року і була одною з найуспішніших і найменш корумпованих. Завдяки їй виробники мали можливість отримувати компенсацію до чверті вартості техніки. Програма дозволила здійснити кількісний і якісний ривок у сільгоспмашинобудуванні: вітчизняних виробників з чотирьох десятків підприємств стало 180, створено п’ять тисяч нових робочих місць, на внутрішньому ринку частка української сільгосптехніки зросла на третину.

Програма була розрахована до 2021 року і її припинення підкосило б багатьох виробників, у тому числі, які працюють у нашому краї. Тоді було прийнято звернепння до керівництва країни, тривали флешмоби, акції протесту. Восени уряд розраховував направити ті кошти на компенсацію відсотків потенційним покупцям землі, закон про що був на підході у парламенті. Але закон вчасно не прийняли і виробникам та аграріям вдалося відстояти свою програму.

Та ось у зв’язку із клятим коронавірусом назрів новий перегляд бюджету, і знову над згаданою програмою нависла загроза. Та вона минула. Обласна організація Федерації роботодавців України повідомила: «До нашої позиції дослухалися! Компенсацію вартості вітчизняної с/г техніки у 2020 році збережено. Очікуваний ефект від фінансування програми:

- збільшення обсягів реалізації вітчизняної техніки та обладнання на 15%;

- надходження податків і зборів від учасників програми та суміжних виробництв близько 2,34 млрд. грн., із яких більше 550 млн. грн. – податки на фонд оплати праці.

Що ж це означає? «У бюджеті закладено видатки на суму 4 млрд. грн. за ключовими напрямами: тваринництво, фермерство, садівництво, компенсація вартості с/г техніки та компенсація відсотків кредитів. З них – один млрд. грн. на компенсації по закупівлі техніки та обладнання вітчизняного виробництва», – повідомляють у Федерації.

За їхніми даними, ця програма сприятиме оновленню виробничих потужностей аграрного бізнесу; зниженню витрат і підвищенню конкурентоспроможності сільгосптоваровиробників; зменшенню залежності від іноземних поставок техніки і обладнання; розширенню частки українських сільгоспмашинобудівників на внутрішньому ринку; збереженню існуючих і створенню нових робочих місць; збільшенню сплати податків до бюджетів усіх рівнів, які сумарно перевищують обсяги бюджетного фінансування цієї програми.

Актуальність програми, важливість для економіки країни підтверджено результативними показниками її функціонування, що дали за період дії позитивний економічний ефект. Крім згаданих цифр, вирівнялися конкурентні умови для сільгоспвиробників по вартості придбання української техніки. Зросли інвестиції у розвиток машинобудування в галузі АПК – обсяг інвестицій на технологічне переозброєння виробництва у 2017-2019 склав близько двох млрд. грн. Відсоток вітчизняної техніки у формуванні ринку сільгосптехніки та обладнання в Україні зріс до 33% у 2019 порівняно із 15,2% у 2017. Номенклатуру вітчизняної техніки та обладнання значно розширено: 12 542 найменувань у 2019 і 792 у 2017. Зменшився на 20% імпорт машин і обладнання для потреб АПК, скоротилося негативне сальдо платіжного балансу. Збільшення ефективності сектору обумовлено модернізацією виробничих потужностей у 2019 понад 9500 аграрних господарств, що придбали техніку і обладнання за програмою. 

Отож, є підстави сподіватись на потужний розвиток галузі після закінчення карантину.

Світлана Орел

Надрукувати