Не тим, що покинув наш театр, у який, до речі, прийшов після скандального витискання януковичсько-ларінською владою тодішнього головного режисера, заслуженого діяча мистецтв Михайла Ілляшенка. І, на жаль, не якимось новим проєктом чи постановкою.
Власне, якраз те, що він не захотів брати участь у наших затяжних конкурсних перегонах на отримання посади, теж не дивно. Із самого початку у нашому конкурсі відчувався чийсь невидимий руйнівний вплив. Чи він триває й досі? Уже другий конкурс не відбувся, бо жоден претендент – ні Олексій Дорошев, ні Євген Скрипник не набрали більшості голосів. Фрілансер Сергій Компанієць взагалі не здобув жодної підтримки. Оголошено новий, уже третій конкурс.
А що ж Євген Курман? Він пояснив журналістам, що повертається до Києва, хоче відпочити, а там, мовляв, буде видно. Та, схоже, відпочивати йому не довелось. Бо вже через лва тижні (!) переміг у аналогічному конкурсі і став головним режисером Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру. Виходить, наперед уже знав пан Євген куди і чого йде. Та навіть і не це здивувало. Чому пішов у російський театр нібито ж україномовний і україноцентричний Євген Курман? Чи для того, щоб зробити той театр українським?
Світлана Орел