Уже кілька років у нашому краї активно розвивається проєкт «Баба Єлька». Зворушливий, бо щоразу викликає асоціації з твоїми бабусями-берегинями родової пам’яті й традицій, і актуальний, бо піднімає призабуту силу і енергію нації, показуючи її красу і гармонію, справжність і неповторність. Етнолабораторія «Баба Єлька» під час святкуванняч 30-річчя Незалежності мала шалений успіх. Керівниця проєкту Інна Тільнова у ФБ розповіла:
«Я знала, що буде саме так. І була готова святкувати 30-річчя відновлення Незалежності саме таким чином – коли хрипне голос і не чуєш ніг. І навіть очікувала на магію в етнолабораторії "Баба Єлька". І вона сталася.
Першими, десь о дев’ятій, до етнолабораторії зайшли троє патрульних. Двоє лишилося на вулиці, відверто сказали, що не цікаво (і я радію, що сказали правду, бо це цінно для нас)). Другим відвідувачем став молодий актор нашого театру імені Кропивницького. Він грав у документальній виставі "Іду за Вас" українського воїна. Від слів, які ми зі Світланою почули, поповзли мурахи, захотілося ревти і дякувати, але це нас надихнуло, мабуть, на весь день (бо понапридумувала собі, що ми теж воїни, тільки на інформаційному полі).
Через годину я вже вдесяте розповідала історію посагової скрині Мотрі Платонівни Трихманенко, показувала весільну світлину її доньки, давала помацати чоботи, в яких та виходила заміж, переказувала почуте про те, як рядно, виткане жителем села Цибулевого Пантелеймоном Брусникою 1870 р.н. врятувало його родину від голоду і як рештки цього рядна опинилися в нас...
Через три години я не вірила своїм очам: у нас був натовп. До входу стояла черга. Ми зі Світланою Листюк зайняли позиції у різних кутках музею і не зупинялися, намагаючись дати відповідь на всі запитання, розповісти найцікавіше з експедицій (а Світлана – ще й англійською).
Раптом у мене замакітрилося в голові: до музею зайшов юнак у нетиповій вишитій сорочці. Точніше, типовій для Кіровоградщини, але не базарній, не сучасній, а... з тих часів. І сам цей хлопець теж ніби з тих часів. Як виявилося, сорочки і йому, і його сестрі дісталися від прадіда і прабабусі Марії із села Розумівка Олександрівського району!
Ще одна магія – це випадкова зустріч із лялькаркою Оленою Мединською, яка показала ляльку, прообразом якої стала наша Гапка із Івангорода (дівчина зі світлини 1927 року). З Оленою ми ще попрацюємо і я напишу детальніше про ще один напрям, який давно зріє.
Ну, а коли нам до етнолабораторії принесли рушник, вишитий ЄЛЬКОЮ ЗЕЛЕНЬКО (Єлька – самі розумієте, а Зеленько – це ж прізвище нашої баби Насті, від якої ми записали найбільше пісень...), то слів забракло.
Надихав кожен відвідувач. І випадковий, якому пахло дєрєвнєй, і той, хто їхав до Кропивницького здалеку з наміром побувати в етнолабораторії "Баба Єлька".
Прекрасним завершенням став концерт на площі Героїв Майдану, куди ми всі побігли, щоб послухати РІДНЕ – переосмислені гуртом YELKA пісні, записані під час експедицій».
