Архітектурні творіння, як живі істоти: їх можна народжувати, так само вбивати – "той мурує, той руйнує". Згубним етапом у містобудуванні Кіровограда стала окупація його гітлерівцями. Вона тривала з 4 серпня 1941 до 7 січня 1944 року. Німці наступали стрімко, у місті, як у всій країні, виникла страшенна паніка.
Розгублені партійні і державні чиновники сприйняли наказ сталінського Політбюро про евакуацію матеріальних і культурних цінностей своєрідно – найперше прагнули вивезти подалі у тил свою рідню, щомиті готові були втекти самі. Усвідомивши, що противника найближчим часом не зупинити, а залізниця не може впоратися з обсягом термінових перевезень, "вожді" з московського Кремля видали драконівський наказ про "випалену землю", згідно з яким вимагалося "негайно довести до повної непридатності, тобто зруйнувати, знищити і спалити все цінне майно, сировинні та продовольчі запаси, хліб на стерні, щоб загарбники не знайшли на окупованій землі нічого, крім пустки".
Червоні сапери працювали цілодобово. У повітря злетіли виробничі цехи заводу "Червона зірка", на якому до війни працювало 13 тисяч робітників, багато інших заводів і фабрик, у тому числі борошномельні, переробні та хлібозаводи, були знищені три електростанції, водогін, трамвайне господарство. (Радянська пропаганда після війни усю руйнацію припише фашистам). Значно постраждали громадські споруди і житло. До окупації у красивому двоповерховому будинку на перетині вулиць Т. Шевченка і В.Перспективної був розміщений обласний аптечний склад. Під нього заклали надмірний заряд динаміту, після потужного вибуху від складу лишилася купа цегли, сильно постраждали сусідні будинки, на місці деяких утворилися самі руїни, відбудовувати їх було неможливо.
На світлинах представлено об'єкти, знищені радянськими саперами у пекельному 1941-му (зліва направо): оригінальне приміщення Російського для зовнішньої торгівлі банку (ріг вулиць Дворцової та Луначарського, тепер Чорновола), приватного будинку купця С. Остроухова, опісля обласної бібліотеки (ріг вулиць Шевченка і В.Перспективної), цеху "Червоної зірки". Не збереглося навіть фото колишнього красивого будинку купця Соловйова (ріг вулиць Дворцової і Шульгиних), деяких інших. Сьогодні цих об'єктів не існує взагалі, на їхньому місці споруджено нові, про що буде розповідь наступного разу.
Юрій Матівос
