В українських школах вчать пантеон богів Греції та Риму, всі добре знають Зевса й Юпітера. Але чи назве хтось хоч одного бога, в якого вірили скіфи — народ, що жив на наших землях і мав не менш розвинену релігійну систему? А тут же був цілком оформлений пантеон державного народу, а не «племінні вірування».
Скіфський цар Аттей, який правив у IV ст. до н. е., мав кордони, армію, карбував власні монети, збирав податки й підтримував дипломатію з Філіпом Македонським. У скіфів були свої боги сонця, вогню, війни, домашнього вогнища та інші. Ця традиція сонцепоклоніння і культ сокола як священного птаха простежується й далі.
Грецько-римський канон нам подають як «джерело цивілізації». Але де наш канон? Чому ми знаємо грецьких і римських богів, а про своїх — жодного?
ВІДПОВІДЬ ПРОСТА Й ТРАГІЧНА: УКРАЇНА НЕ МАЛА ПРАВА НА ВЛАСНУ ІСТОРІЮ.
Наші гетьмани вважали себе нащадками сарматів. Син Богдана Хмельницького титулувався як сарматський князь. Ми мали пам’ять про предків. Але з приходом московського впливу все було переписано. Нам нав’язали колоніальну версію:
- ми більше не нащадки скіфів, сарматів, готів, гунів, антів, древлян.
- ми стали «плем’ям без етносу», яке нібито отримало свою державність лише у 1917 році і має право називатися лиш меншими братами болотної москви.
Це добре видно у нашій системі освіти. Вона й досі відтворює імперські схеми. ЧОМУ МОСКОВІЯ НЕ МОГЛА ДОЗВОЛИТИ СПАДКОЄМСТВО НАМ? Бо тоді руйнувався міф про «варягів-засновників», які типу нормани. Саме тому навʼязувалися тези, що державність була «дарована чужинцем», якого покликали. Але це племенам Чуді та Мері може треба був князь. Українці ж не потребували й не просили чужого князя, бо мали своїх князів. Що у нас заснували, створили чи дали нормани? Які інститути влади вони нібито принесли?
Московія привласнила собі ім’я Русі саме тому, що в Європі Русь добре знали й поважали — як державу з королями й князями, що мали рівні відносини з європейськими державами. Московія ж на той час була ординським улусом. І щоб «підняти статус», вона змушена була привласнити історію Русі. Так Київ перетворили лише на «передмову» до «великої Росії». ЦЕ І Є ПЛАН ДЕНАЦИФІКАЦІЇ У ДІЇ.
Сьогодні про це сказано відкрито: позбавити нас коріння, зробити манкрутами, залишити без пам’яті. Війна — це лише продовження тієї самої політики. Те, що не вдалося зробити підручниками й указами, намагаються довершити силою зброї. АЛЕ ЦЕЙ ПЛАН ПРИРЕЧЕНИЙ НА ПРОВАЛ. Бо кожен українець несе в собі код, якому тисячі років.
- Ми розмовляємо мовою, що бере початок у тисячоліттях.
- Ми вдягаємо вишиванку з орнаментом, що сягає дохристиянських часів.
- Ми співаємо колядки, тексти яких ідуть від солярних гімнів предків.
- Ми пронесли тотем сокола крізь віки.
Це все пам’ятає наша земля. Це все пам’ятаємо ми. І нас не стерти.
Asociación Ucraniana Renacimiento Avellaneda