Улітку 1861 року, щоб подивитись виставу «Отелло» з участю видатного англійського трагіка негра Айра Олдріджа, Іван Тобілевич вночі йде пішки понад 50 кілометрів з Бобринця до Єлисаветграда.
Поштова листівка початку ХХ століття, на якій по центру між двома корпусами кавалерійського юнкерського училища будівля манежу, у якій, ймовірно, Іван Тобілевич дивився гру Айри Олдріджа у ролі Отелло у 1861 році.
На початку 1850-х років згорів дерев’яний театр купця Плотникова на розі вулиць Великої Перспективної та Петрівської, у якому у 1847 році виступав Ференц Ліст. Перша вистава у театрі Г. Трамбицького відбулася у 1867 році. Вистави на сцені Громадського зібрання по вулиці Двірцевій (нині – Театральна) почали ставити лише у 1872 році. Звідси виникає запитання: на якій сцені в Єлисаветграді брав участь у постановці «Отелло» Айра Олдрідж?
Відповідь спробуємо знайти в «Історичному нарисі м. Єлисаветграда[1]», який вийшов друком у 1897 році. Як написано у цій книзі, до спорудження Г. Трамбицьким театру «театральні вистави приїжджі драматичні трупи акторів давали у тимчасово побудованих ними дерев’яних балаганах», а також «вистави проходили у великій залі будинку купця Дружиніна (потім Шкловського) по Перспективній вулиці навпроти міського бульвару». Також у цій книзі сказано, що театральні вистави ставили в манежі з дозволу військового керівництва.
У книзі «Маленький Париж» читаємо: «Оскільки театр ще не був побудований, Олдрідж грав у будівлі манежу юнкерського училища. Манеж помітний на листівках. Він знаходиться між корпусами кавалерійського училища».
Софія Віталіївна Тобілевич, друга дружина Івана Карповича, у своїй книзі згадує про те, що чоловік брав участь у виставах єлисаветградських аматорів з 1863 року, і що аматори «перенесли ці концерти-вистави на справжню сцену, прилагоджену для цього в залі благородного зібрання, де вони відбувались багато літ.
Зі спогадів С.В. Тобілевич дізнаємося, що діяльність Єлисаветградського аматорського театрального гуртка почалася приблизно у 1863 році: «За два роки перед тим, як з Бобринця до Єлисаветграда були переведені усі урядові інституції, Бобринецький артистичний гурток прилучився до місцевого товариства, і з того часу вони спільно проводили свою діяльність».
Виступали аматори у старому приміщенні Дворянського зібрання (його ще називали Благородне зібрання – прим. авт.), про що свідчить інформація в «Історичному нарисі м. Єлисаветграда»: «що стосується спектаклів і переважно малоросійських, то початок проведення їх в Єлисаветграді любителями відноситься до кінця 1850-х років і початку 1860-х років і їх влаштовували на той час в старій будівлі Благородного зібрання, на місці якого знаходиться земське реальне училище».
Також читаємо в «Історичному нарисі м. Єлисаветграда»: «… в 1841 році за розпорядженням начальника військових поселень Д.Є. Остен-Сакена побудовано на Ковалівці, на місці, де зараз реальне училище, велику лампачну будівлю із залою для військового зібрання, тож усі танцювальні вечори і бали влаштовувало військове начальство в цій будові, як згодом в залі палацу, в якому було Єлисаветградське кавалерійське юнкерське училище».
Оскільки Єлисаветградське земське реальне училище було засноване у 1870 році, а у 1873 році воно переїхало у новобудову, то можна припустити, що тоді ж стару будівлю Благородного зібрання демонтували.