Грандіозний шухер має початися в центрі Кропивицького

Перегляди: 685

Міська влада пообіцяла з 12 серпня 2020 року почати очищення обвідного каналу довкола Козачого острова (у радянські часи – парк Пушкіна). Екологічна служба міськради побідкалася, що канал заростає осокою та очеретом, захаращується побутовим сміттям і це «…створює недостатню пропускну здатність річки та спричиняє під час повеней, дощових паводків можливе підтоплення територій та замулення річища, – відзначила завідувачка сектору екології та природоохоронної діяльності управління земельних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища міської ради Галина Негода. – Це, у свою чергу, порушує природний режим обвідного каналу в районі парку Козачий острів».

Осока не може порушити природного режиму каналу, бо цей бетонний лоток і сам є не природним утворення, а штучним. Як і весь острів, що виник після перекроювання русла Інгулу. Недостатня пропускна здатність річки пояснюється кількома факторами.

По-перше, рівнинний Інгул не може бути швидкоплинним, оскільки це суперечить законам фізики. Меткими є лише гірські річки з великим ухилом поверхні. По-друге, повноводним Інгул теж бути не може, бо за 31 кілометр від витоку будь-яка річка є фактично струмком. Балачки про те, що у старі часи по Інгулу кораблі ходили – то міські легенди для легковірів. По-третє, на дистанції між витоком у селі Бровковому і Козачим островом на Інгулі та притоках викопано близько ста ставків. Це зменшує надходження води в основне русло, а влітку під час посух стоку зі ставків узагалі немає. Та й Інгул у центрі Кропивницького зараз, коли більше місця в місті не впало жодної краплі дощу, став фактично застійною калюжею, що підперта перемичкою по вулиці Михайлівській.

Тобто очерет не винен у невисокій пропускній здатності річки – він її наслідок.

«Густонаселеність приватного сектора та відсутність у більшості випадків вільних ділянок для доступу до водойм, велика кількість городів та інших інфраструктурних об’єктів, розташованих на відстані менше, ніж 50 метрів від урізу води, суттєво ускладнює їх належне гідротехнічне утримання», – нарікає Галина Негода і таким чином розписується у недієздатності міської влади. Бо ж займають ті злощасні 50 метрів жителі прибережних будинків. Хто заважає прийти до них, виписати штраф і примусити витримувати водоохоронну дистанцію?А не погодяться, то, образно кажучи, до цугундера потягти – законодавство в поміч.

Від прибережних хащ і замулювання річки раніше очищалися під час руйнівних повеней, які й дерева зносили, не те що якісь верболози. Люди убезпечилися греблями та шлюзами від повеней – і одержали замість річок багно без течії та аерації. Звідси висновок: обвідний канал довкіл Козачого острова буде заростати і затягуватися мулякою постійно. Це штучно створена канава всмоктуватиме бюджетні гроші стільки, скільки й існуватиме «для краси».

Красу Козачого острова видно на фото. Барвиста фотозона загиджена графіті. Сидіння у літньому амфітеатрі розбиті. Деревця, висаджені на честь загиблих воїнів, не поливалися. Місцеві жителі кажуть, що тицяють їх у землю замість засохлих прутиків уже по четвертому разу. Вандали догризають залишки помпезної огорожі довкола Інгулу.

13 серпня за канал ще ніхто не брався – було тільки викошено бур’ян на березі та в щілинах між бетонними плитами. У хащах на каналі вовтузилися качки та інші водоплавні птахи – деякі з крихітними пташенятами, які ще не вміють літати.

Куди вони подінуться, коли у їхні домівки засунуть брутальні хоботи драга чи екскаватор?

Ніна Даниленко

Надрукувати