Наприкінці минулого року виповнилося 100 років з дня народження відомого худоджника, графіка Миколи Добролежі. Народився він в селі Скопіївка в багатодітній родині заможного селянина. В роки колективізації родину Добролеж розкуркулили. Щоб уникнути вислання до Сибіру, батько Миколи, Тиміш Добролежа вивіз родину на Одещину в селище Люстдорф, батьківщину своєї дружини. Там Добролежі перебули непрості роки початку тридцятих, а як вляглося по селах після голоду – повернулись до Скопіївки.
Війна почалася для майбутнього художника в підлітковому віці. В 1943 році М. Добролежу забирали на роботи в Німеччину, по дорозі йому вдалося втекти. Взимку 1944 року юнака було мобілізовано в Червону армію. Микола Добролежа пройшов фронтовими шляхами Європу, двічі був поранений, нагороджений урядовими нагородами, зокрема, медаллю «За отвагу!».
У повоєнні роки Микола Добролежа навчався в Одеському державному художньому училищі імені Митрофана Грекова (1948-1953), де його вчителями були: народний художник України П. Злочевський, митець з європейським ім’ям М. Жук. Потім – в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова у Львові (1961-1967). Педагоги з фаху – П. Кановський, В. Савін, Ю. Галон. Дипломна робота – оформлення та ілюстрації до книги «Тверской гость» («Хождение за три моря Афанасия Никитина») В. Прибиткова.
Працював М. Добролежа у Кіровограді художником-постановником музично-драматичного театру ім. М. Кропивницького (1953-54) та російського драматичного театру ім. С. Кірова (1954–56), художником газети «Кіровоградська правда» (1956–62), оформлювачем у художньо-виробничих майстернях художнього фонду УРСР у Кіровограді.
Микола Добролежа був різноплановим художником, але основним його покликанням стала сценографія. З 1954 року художник бере участь у республіканських, а з 1967 року – у Всесоюзних та зарубіжних мистецьких виставках. У 1970 році стає членом Спілки художників СРСР. Перша персональна виставка майстра відбулась у Кіровограді у 1975 році. За розвиток художнього мистецтва був нагороджений 15 урядовими нагородами. Любов до театру не полишала майстра. Він співпрацював як художник-постановник з Кіровоградським обласним українським музично-драматичним театром імені М.Кропивницького, виїздив за запрошенням до театрів Одеси, Миколаєва, Дніпропетровська, Черкас, Києва, Сум. Митцем було оформлено понад 100 вистав.
Багато часу Микола Тимофійович віддавав оформленню книг, створенню графічних робіт, писанню олійними фарбами, пастеллю, гуашшю, працював над ліногравюрами. За своє життя М. Т. Добролежа оформив близько 20-ти книг. У станковій графіці відобразив події Другої світової війни та теми прадавньої історії українського народу за мотивами народних пісень та дум. Виконав серію ліногравюр, присвячених українському драматургу, актору та режисеру І. Карпенку-Карому. Автор ліноритів «Хутір Надія», «Театр корифеїв», «Атака». Оформив вистави «Піґмаліон» Б. Шоу (1954), «Іванов» А. Чехова (1955; обидві – Кіровоградський російський драматичний театр ім. С. Кірова); «Доходне місце» О. Островського (1962, Одеський ТЮГ); «Тарас Бульба» за М. Гоголем (1964), «День народження Терези» Ґ. Мдівані (обидві – Дніпропетровський український драматичний театр ім. Т. Шевченка); «Майська ніч» за М. Гоголем та «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука (обидві – Київський обласний музично-драматичний театр ім. П. Саксаганського, Біла Церква).
Роботи художника зберігаються в Державному музеї театрального, музичного та кіномистецтва України, Кіровоградському обласному художньому музеї, музеї-садибі «Хутір Надія», в Кіровоградському літературно-меморіальному музеї І.Карпенка-Карого, музеї Юрія Яновського в селі Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області.
Помер Микола Тимофійович Добролежа восени 2008 року. З метою гідного вшанування пам’яті художника-земляка на фасаді будинку, де проживав майстер в травні 1918 року встановлено меморіальну дошку (скульптор В. Френчко).
З відкритих джерел