І знову – парадокси вакцинації

Перегляди: 233

Крива захворювання на чуму нашого часу – коронавірус щоденно росте. Він мутує, викручується, ховається, намагається вразити нас більше і сильніше. Єдиний порятунок – масова вакцинація і засоби захисту. Наш міський голова при кожній нагоді закликає людей вакцинуватися. І справа ця у Кропивницькому організована нібито й непогано: центр вакцинації відкрито у приміщенні міськради, у поліклініках, виїздні бригади вихідними чергують у віддалених районах.

Але коли торкаєшся цього процесу безпосередньо, бачиш, скільки тут нелогічного і нераціонального.

Коли я перший раз прийшла вакцинуватися наприкінці серпня у центр вакцинації, що на першому поверсі нашої міської ради, потреба заповнити анкету запитань не викликала. Там, крім звичайних даних про особу, слід відповісти на запитання про перенесені хвороби, реакцію на щеплення, т.ін. Це логічно й правильно. Дивно тільки, що треба було заповнювати папірець, адже тут же, поряд, на реєстрації сидить двоє жіночок-медпрацівників, перед ними комп’ютер, куди вони, як я наївно думала, внесуть усі мої дані. Тобто виходить, подвійна витрата часу, а якщо врахувати, що жіночок двоє, то множимо ще на два. Мені пощастило – під кінець їхнього робочого дня черги уже не було, а зранку, за словами медсестри, яка робили укол, була черга, як після війни за хлібом. Не дивно – з такою системою реєстрації.

З нею мені довелося серйозно змагатися, прямо битися, коли прийшла вакцинуватися удруге. Пів години до закінчення часу, відведеного на вакцинацію. На реєстрації так само дві медичні працівниці. Біля реєстраційної стійки – двоє-троє людей. Одна з реєстраторок оголошує – все, ми більше не встигнемо, можете не стояти! Як?! Та якби залишалося навіть дві хвилини, ви зобов’язані прийняти людей, які прийшли, адже так важливо вакцинувати побільше! Ні, для цих літніх жіночок не це було важливо, а те, щоб вони справились з комп’ютером, встигли внести дані. Але! Мої дані там уже давно мають бути – я ж прийшла на другу вакцинацію! Та куди там!

– Йдіть у 142-ий кабінет, беріть анкету, – невдоволено рекомендує одна з реєстраторок, зрозумівши, що закінчити роботу раніше таки не вийде.

Взяла. Він порожній, медсестри сидять, ждуть бажаючих, поки горе-реєстратори утворили колотнечу. Одна з них прийшла уточнити: для чого ви посилаєте до нас по анкети, у вас же ось лежить ціла купа.

Ну, Бог з ним, купа чи не купа, анкету ще раз заповнити неважко. Але її навіщось треба знову ввести в комп’ютер! А «комп’ютерниця» зайнята, ніяк не може вияснити щось із жіночкою, якій, очевидно, треба сертифікат про вакцинацію для поїздки за кордон.

І для чого, спитати, вносити дані про одну й ту саму людину кілька разів?! Натомість, може, слід було запитати мене, якою була реакція на перше щеплення? І якраз цю відповідь варто було внести у електронні дані. Та це нікого не цікавило.

Нарешті я у кабінеті, де роблять жаданий укол. Це – мить. Але! За сусіднім столиком ще одна реєстраторка (?!) знову записує ті ж самі анкетні дані! Для чого?!

– Ну, де ж логіка у всьому цьому?! – зриваюсь на гнів і роздратування.

– Нам для статистики, – незворушна відповідь. З нас вимагає Міністерство.

– А що складно скопіювати електронні дані? Доки буде ця бюрократія?!

– Так, дурна країна. Треба виїзжать звідси.

– А просто навести лад у організації свого робочого процесу не пробували?!

До речі, щоб отримати сертифікат чи довідку (не лякаймо цих «прогресистів» такими словами!) про те, що я двічі вакцинована, якщо раптом виникне така необхідність, мені слід звертатись до сімейного лікаря. Ніби у нього мало роботи без таких дрібниць! А тут же, відразу, прислати на Вайбер чи на електронку, слабо?! Є ж у нас і «Дія», очевидноо, можна скористатися і цим додатком.

Якраз наступного дня начальник управління охорони здоров’я міської ради Оксана Макарук проводила плановий брифінг, де наголосила, що єдиний дієвий засіб вберегтися від Ковід – вакцинація. Пані Оксано, пройдіть кілька десятків метрів від свого кабінету і розберіться, для чого згадані тут реєстратори виконують подвійну і потрійну роботу, від якої жодної користі? Чи не розумніше мати на тому місці одного кваліфікованого працівника, який би відразу вносив усі дані у електронну базу, яку можна за хвилину скопіювати для всіх, кому буде потрібно – для статистики, вашого управління, будь-кого. Для чого сидять ще двоє людей, які тільки гальмують процес, але ж отримують гроші за важливу роботу – участь у вакцинації!

Світлана Орел

Надрукувати