Її теж звали Леся…

Перегляди: 162

Коли радянський агент позбавив життя Симона Петлюру в Парижі, його доньці Лесі було лише 14 років. Вона бачила не тільки славу свого батька. Вона побачила його труну. І все життя несла цей біль із собою. Сьогодні про Лесю Петлюру згадують не так часто, як про багатьох відомих українських поетів. Та її доля заслуговує на окрему пам'ять.

Вона була талановитою поетесою, пластункою, художницею, студенткою французького університету й людиною, яка щиро вірила, що одного дня Україна стане вільною. Леся народилася 1911 року в москві, де Симон Петлюра тоді працював журналістом і редактором українського журналу. Та навіть далеко від України її виховували українкою.

Мати читала доньці українські книжки, водила до українського садочка, навчала рідної мови й традицій. Леся носила український одяг навіть тоді, коли за це насміхалися й глузували. Потім були революція, боротьба за незалежність, поразка УНР, еміграція.

А далі — постріл у Парижі. Постріл, який забрав батька і назавжди змінив життя його єдиної доньки. Втрата Симона Петлюри стала страшним ударом для родини. Душевні переживання, емігрантське життя, постійна нестача коштів і туга за Батьківщиною підірвали здоров'я Лесі.

Вона захворіла на тяжку недугу легенів. Але навіть тоді не втратила любові до України. У своїх віршах вона писала про український прапор, про волю, про віру в майбутнє народу. У одному з віршів є такі рядки:

«А разом – мир і правда України,

Простори нив і моря синій плес...»

Вона прекрасно володіла французькою мовою, навчалася у Франції, цікавилася літературою, культурою та життям української еміграції. У листах багато писала про долю українців за кордоном і ніколи не переставала думати про рідну землю.

У 1941 році, коли Європу вже охопила Друга світова війна, Леся Петлюра лежала в санаторії на півдні Франції. Їй було лише 29 років. Важко хвора, вона майже не виходила надвір, але продовжувала стежити за подіями війни і найбільше хвилювалася за Україну, сподіваючись пережити лихоліття та колись повернутися додому.

У листопаді 1941 року її життя обірвалося. Їй було лише 29 років. Вона так і не повернулася в Україну. Та сьогодні Україна повертає із забуття ім'я Лесі Петлюри.

З відкритих джерел

Надрукувати