У ці травневі дні відзначає свою круглу дату одна з кращих поетес нашого краю, а, можливо, й України – Антоніна Царук.
Коли серця золотіють… Ці поетичні слова розкривають сутність особистості Антоніни Царук, її життя, а водночас і невичерпний всесвіт людського часу і простору, оздоблених красою одкровення. Коли золотіють серця, світлішає радість, теплішою стає душа, підкоряються недосяжні вершини, збагачується Всесвіт. Криницею духовної сутності Антоніни Петрівни, її істинною природою є божественні піднебесся чистої і сповненої любові душі. Нектар її слова переливається в серце читача, як у медові соти. І від цього стає чистішою людська совість, вивищується її духовна природа. Щиро й зворушливо просвічує її бутті ословлене прагнення жити за законами краси, істини й милосердя.
Її ніжний, витончений світ квітне дитинністю, радістю любові до маленького нашого людства. Все це проростає в дивовижно-зворушливі творіння для дітей: вірші та п’єси-казки з власними малюнками. А чи може щось бути привабливішим і чарівнішим від дитячих замислених очей, радісного сміху, щирої зацікавленості віршами, створеними справжньою письменницею. Ліричне обдарування поетеси надзвичайно яскраво просвічує й у поезії для дорослих. Інтимні мотиви гармонійно переплітаються з громадянськими, філософські розмисли збагачені жіночою мудрістю. Історія минулого знаходить свій відгук у нинішньому дні. Скільки в її ліриці «ніжного тепла, тихої радості, щемного смутку». Цитовані слова належать самій поетесі, й сказані вони про Віктора Близнеця. Але ж стосуються й її самої.
Читача вражає щира, прониклива любов авторки до рідної землі, біль за трагічні події в країні, материнська любов до її захисників, гордість за істинних синів України. Грунтовні й оригінальні аналітичні екскурси А. П. Царук ретранслюють світові високоосвіченого й самобутнього літературознавця. Стильовими домінантами літературно-критичного жанру дослідниці є художня правда, універсальність екзистенційних проблем, історичність, заглибленість в психоаналіз, філософічність, націєтворчі ідеї. Безмір особистості Антоніни Царук, її творча спадщина, пасіонарність заслуговують на глибокі й грунтовні розвідки літераторів і науковців, поціновувачів високого мистецтва, прихильників трансцендентних і духовних сфер.
Антоніна Петрівна дарує світові свою прекрасну творчість, відданість українству, полігамію душевної гармонії, щирість спілкування, безмежний океан працелюбства. І, можливо, поява на землі людини з такою високою духовною, душевною й інтелектуальною субстанцією зумовлюється народженням її у безмежному просторі неба і степу, сповнених сонця, чистих джерел, світла правічної історії, архетипами її родоводу, природних візій, незвідано-глибинними основами власної суті.