Так відгукувався про творчість нашого художника і карикатуриста Володимира Кир’янова славної пам’яті мистецтвознавець Броніслав Куманський. У березні Володимиру Васильовичу виповнилося б 75, але його душа іронізує зі світу вже на небесах.
Володимир Васильович народився 15 березня 1951 року у місті Кіровограді (тепер Кропивницький), пов’язавши з останнім усе своє творче життя. Вже з дитинства цікавився музикою, технічною творчістю. Як всебічно розвинена особистість довго не міг визначитися з подальшим життєвим шляхом, тому після школи змінив кілька навчальних закладів, поки не зробив остаточний вибір на користь образотворчого мистецтва. У середині 70-х минулого століття навчався на образотворчому факультеті Ленінградського інституту театру, музики та кінематографії. Саме навчання допомогло закласти основи його художнього мислення, дало ази професійної школи, сформувало художній смак та почуття пропорції.
Творчий ентузіазм і фантазія, невтомна праця і постійне самовдосконалення зробили Володимира Кир’янова яскравим представником української мистецької еліти, відомого далеко за межами нашого краю, чий незаперечний талант був офіційно підтверджений у 1992 році статусом члена Національної спілки художників України. Художник завжди був незмінним учасником чисельних виставок обласного, республіканського та міжнародного рівня, серед яких – ІV виставка книжкової графіки «Художник і книга» (місто Київ, 1983), міжнародне бієнале «Імпреза-89», «Імпреза-91» (місто Івано-Франківськ) тощо.
Як художник-ілюстратор Володимир Кир’янов співробітничав з видавництвами Кіровограда, Києва, Кишинева, Кривого Рогу, виконував ілюстрації до книг В.Шила «Практика: 1962-1991», «Лезо голки», М.Сомова «Латиною, між іншим. Словник латинських виразів (1992), О.Жовни «Вдовичка» (1996), Г. Гусейнова «Станційні пасторалі. Сповідь дитинства» (1991) та ін.
А ще Володимир Васильович відомий як автор численних карикатур та гумористичних малюнків, що були презентовані майже у всіх друкованих виданнях. Іскрометний гумор, сатиричність та навіть гротескність його робіт, неповторна індивідуальність мислення митця дали привід шанувальникам творчості Володимира Кир’янова називати його наш Гойя.
Мав численні подяки та відзнаки, але найкраща нагорода для художника – коли аудиторія із захопленням сприймає його твори. Саме таку реакцію викликала зокрема персональна виставка Володимира Васильовича, що відкрилась 19 квітня 2011 року в обласному художньому музеї з нагоди його 60-річчя.
Ми, співробітники обласного художнього музею пишаємось тим, що тривалий час цей геніальний майстер був нашим незмінним другом, абсолютно простим, добрим і щирим у спілкуванні, людиною з неповторним гумором, що заряджала своїм позитивом усіх оточуючих, змушуючи посміхатися і сміятися навіть у часи важких випробувань. Для нас митець був справжнім і щирим другом, вражаючи колектив музею не тільки оригінальністю своїх робіт, а й насамперед душевними якостями, інтелігентністю, доброю енергетикою.
Музей Мистецтв
Р.S. Як згадує Сергій Запорожан, ексредактор тижневика «Вечірня газета», про Володимира Кир’янова, «десятки його карикатур були надруковані у цьому виданні у 90-х минулого століття. Привів у редакцію і познайомив з усіма нами цього напрочуд скромного і сором'язливого, дуже талановитого митця Микола Петрович Семенюк, наш перший відповідальний секретар газети. Далі було всього, але без карикатур Володі номери були якісь казенні, сухі».