Коронавірус заражає кропивницькі коледжі …абсурдом?

Перегляди: 2846

Коли заходить мова про проблеми в освітній сфері нашого міста, ми зазвичай думаємо про школи. Це ніби й логічно, адже там навчаються діти, а вони найперше потребують захисту, підтримки, уваги. Але на периферії суспільного контролю лишаються інші освітні заклади, наприклад, професійні коледжі. А там проблем не менше, ніж у школах. І навчаються там, фактично, такі ж діти – за віком десяти– та одинадцятикласники.

З подивом дізнаєшся про презентацію освітніх інновацій, проведену у вересні в коледжі імені Сая кандидаткою на посаду голови міста Ольгою Ковальовою-Алокілі. Захід нібито неполітичний, але ж фактично є агітацією за цю пані, що заборонено законодавством. Наприкінці вересня гостра ситуація мала місце у інженерному коледжі. Весь склад студентів старших курсів мав бути відправлений у якості масовки на виставку АгроЕкспо. Свої плани керівництво коледжу не змінювало навіть тоді, коли у інших навчальних закладах почались відмови від участі у виставці, щоб не піддавати дітей ризику зараження. Крапку у цій історії поставила лише пряма заборона голови облдержадміністрації Андрія Назаренка брати участь у виставці будь-яким студентам, школярам та освітянам.

Щодо профілактики коронавірусу та закупівлі засобів захисту, то виявляється, у двох коледжах – будівельному та інженерному – адміністрація фактично повністю самоусунулась від виконання цієї функції, переклавши її на плечі батьків студентів та викладачів. А оскільки батьків примусити до подібних закупівель можна лише, так би мовити, «на добровільних началах», то викладачі, в усьому залежні від адміністрації, сповна відчули на собі примус розкошелитися і купувати засоби дезінфекції!

Проблема коронавірусу, як відомо, потягла за собою й інші проблеми, наприклад, впровадження дистанційного навчання. Здавалось би, коледжі – не школи, і у цій сфері труднощів бути не повинно! Але…вочевидь, «не з нашим щастям» – так подумали викладачі будівельного коледжу, коли адміністрація кілька днів тому наказала їм таки виходити на роботу (студенти при цьому лишалися вдома!), а щоб працювати онлайн – приносити з собою на робоче місце власні ноутбуки! Для чого? Адміністрація хотіла показати вищому начальству, що ніяких проблем у роботі немає, навіть попри онлайн-навчання, і всі педагоги «працюють як завжди»? Чи через плачевний стан комп’ютерної техніки, яка належить закладу?

До дій, що межують з абсурдом, під приводом «підготовки до другої хвилі Ковід» почали вдаватися на минулому тижні у інженерному коледжі. Намагаючись підготувалися до імовірного довгострокового онлайн-навчання, яке чи буде, чи може, і не буде запроваджено у нашому місті з листопада, адміністрація цього коледжу спробувала «розвантажити» навчальну програму на листопад-грудень шляхом… додавання п’ятої пари до навчального навантаження жовтня. У коледжі механізації, керуючись тими ж міркуваннями, пішли ще далі, і окрім додаткових лекцій по буднях, запровадили ще й навчання… по суботах! Якось нелогічно – коли школи пішли на канікули, а ВНЗ на дистанційне навчання через загрозу сплеску коронавірусу, ці два коледжі, мало того що продовжили роботу, так ще й збільшили навантаження на викладачів і студентів, та посилили контактність між ними. Ніби «для підготовки до дистанційного навчання» та через зростання кількості хворих на Ковід!

Але чемпіоном у хитрощах та маніпуляціях на темі нинішньої пандемії таки став інженерний коледж. Власне, трапилась банальна і неприємна історія – викладач захворів на коронавірус, але адміністрація не стала ні виявляти контактних осіб, ні взагалі розголошувати цей випадок – під приводом того, що викладач нібито «майже ні з ким не контактував». Подейкують, що хоча ця людина і проходить курс лікування, але вона взагалі не потрапила до медичної статистики!

Наразі адміністрація інженерного коледжу готується до проведення на початку тижня флюорографії студентів. Нібито важливий захід, але чи доцільно проводити його саме зараз у спланований спосіб (до коледжу приїде спеціальна машина), коли вже почалися осінні холоди. Адже банальна простуда змусить переживати –а може це Ковід?

Одним словом, якщо освітні керівники не візьмуться за продумане вирішення подібних проблем – тоді рано чи пізно про них заговорять батьки студентів та громадськість, і слова їх будуть не дуже приємними.

Алла Шумейко

Надрукувати