Кропивницькому слід чекати серії руйнівних торнадо? (ФОТО)

Перегляди: 1184

«Унікальне явище». Зазвичай цю фразу вимовляють із пошаною та гордістю. А Кропивницькому довелося пережити явище унікальне в тому сенсі, що нічого подібного досі в історії міста не спостерігалося, однак таким ексклюзивом хочеться не пишатися, а лякатися його. І молитися, щоб таке більше не повторилося.

Мова про стихію, яка накрила мікрорайони Стара Балашівка та Лелеківка 17 жовтня 2020 року і зруйнувала кілька сотень будинків. У медіа це явище помилково називали ураганом чи буревієм у той час, коли це був смерч (він же торнадо). Смерч – це вихор, що формується на стику холодних та теплих повітряних мас і має величезну руйнівну силу. Він ніби закручує в себе все, що трапляється на його шляху, піднімає його в повітря і несе по ходу свого руху.

На відміну від урагану, смерч – явище відносно короткочасне (у Кропивницькому за різними даними він тривав від 10 до 30 хвилин). У цей час у місті ішла злива з невеликою грозою. Десь по обіді я була вдома і почула за вікном дивний шум – ніби щось сичало. Визирнула, а з неба не просто потоки лилися – вода падала на землю шматками. Так, ніби десь із балкона її відрами хлюпали. Все це тривало недовго і змінилося звичайним дощем. Пізніше дізналася, що саме в цей час над околицею міста і промчав смерч.

Сила смерчу зазвичай вимірюється за так званою шкалою Фудзіти, яка має градацію від EF 0 до EF 5. У нас був смерч EF2, тобто трохи нижче середньої сили. Найстрашніший за весь час спостережень смерч зафіксовано у травні 2013 року неподалік міста Оклахома-Сіті (США). То був торнадо EF 5, тобто максимальної сили. В Україні у травні 1948 року на Донеччині смерч закрутив пасажирський потяг і скинув з рейок 7 вагонів. За шкалою Фудзіти він мав категорію EF 3.

Про смерч у інфопросторі та соцмережах поговорили кілька днів та й забули. Дивно, чому ніхто з місцевих туристів, краєзнавців чи географів (маємо ж відповідний факультет у місцевому педуніверситеті) не взявся дослідити параметри цього, які б емоції не вкладали у це слово, таки унікального явища. Судячи зі спогадів очевидців, смерч був водяний (він буває і пиловий, піщаний чи повітряний). Теоретично він міг сьорбнути води з Лелеківського водосховища. Але руйнування зафіксовано і в районі АГРОЕКСПО – це далеко від річок. Може, то була дощова вода?

Невідомо також, де утворився смерч. Зате нашій аматорській експедиції вдалося знайти місце, де він закінчився!

Ми пройшли від краю вулиці Будівельників, що перетинає вулицю Холодноярську, по сосновому лісі на північний схід. Видовище було, як на фото після падіння Тунгуського метеорита. Добре, що перед тим дощило і в лісі не було відпочивальників…

Смерч ішов тунелем приблизно метрів 100-200 шириною і ламав, крутив і вивертав з корінням сосни. Їх вік понад 60 років і на зламах було видно, що стовбури деяких ще до смерчу почали псуватися. Напрям падіння дерев свідчить, що смерч рухався з південного заходу. По обидва боки дороги, яку смерч пробив у лісі, з таких самих сосон навіть гілочка не впала. Не залишив жодних слідів смерч і на зарослому окремими листяними деревами та очеретом лузі, що оточує струмок Созонівка. Зате на правому його березі смерч знову викосив сосняк і кілька дубів, зачепив краєчок ставка, вивернув вербу, заглибився в ліс і на самому краю дач садового товариства «Тюльпан» зупинився – далі видимих руйнувань нема.

Якщо звільнити ліс від повалених колод, то ця територія навіть без зусиль лісників досить швидко заросте деревами-самосівками. Деякі городяни побоюються, щоб на місці знищених дерев під шумок не з’явилися круті котеджі, якими поцяцькований Лісопарковий масив, і в лісок «Тюльпан» уже пробралися кілька споруд.

Цього літа смерчі погуляли ще й на Херсонщині, в Тернопільській області, над Чорним морем, на Кримському півострові та в інших місцях. Синоптики стверджують, що їх поява викликана глобальним потеплінням. Тим часом багаторічні спостереження засвідчують: завжди найчастіше смерчі утворювалися на території США (головним чином центральні штати ближче до східного узбережжя). А на другому місці щодо частоти смерчів – Європа. Тож той факт, що досі смерчі оминали наше місто – випадковість. А закономірність полягає у тому, що вони можуть з’являтися тут і в майбутньому. Найімовірніші сезони для торнадо – осінь та весна.

Ніна Даниленко

Надрукувати