Минулої п’ятниці перестало битися серце Олександра Федоровича Кердіваренка.
Через місяць мав би відзначити своє 84-річчя. Будем згадувати, але вже без нього.
Він прийшов у світ за чотири роки до початку німецько-радянської війни, яка забрала в нього батька. Згодом напише про це прозою і віршами. Тяжке дитинство (с.Станкувате Вільшанського району), навчання з охотою у школі, робота в колгоспі, здобутий фах педагога, флотська служба на Балтиці, одруження (прожив у парі з Валентиною Михайлівною 60 літ), журналістика, компартійна робота, знову журналістика… І тільки коли пішов на пенсію, то взявся за головну справу свого життя – написання і видання книг. Власне, писав з юності, лиш відкрився наприпослідку, коли став незалежним, вільним художником… Незалежним. Так хочеться говорити про Олександра Федоровича. Хоча залежність він мав від народження й до смерті, бо був дуже відповідальною, обов’язковою і совісною людиною. Це можуть підтвердити усі, хто його знав: рідня, друзі, колеги-письменники…
Олександр Кердіваренко залишив нащадкам книги прози, публіцистики, поезії. Кращі повісті й оповідання відзначені літературними преміями імені Євгена Маланюка та імені Арсена Тарковського.
В останні роки сердечно переймався долею рідної землі. Ось уривок із його тривожних роздумів: «Зізнаюся, мені не хочеться вірити, що ми, українці, наш народ, Україна за ці десятиліття, грубо кажучи, забрели кудись не туди, ніби йшли не до себе, щоб бути самими собі в своїй господі, а тікали в якомусь роздраї від себе, в бездоріжжя, в провалля. Не віриться мені в це, але те, що бачу, що чую, мучить мене. Ніяк не можу погодитися з очевидністю, що ми так і не об’єднані, не здружені, розкидані, розігнані і що через це Україна ще не найквітучіша, як мріялося, країна в світі, народ наш ще не найщасливіший, як гадалося, що ми не досягли своєї мети – не самі собі в своїй господі».
Одна з найкращих його книг мала назву «Ключі від раю». Він їх заслужив по праву, ті ключі. Хай спочиває з Богом!
Письменники
обласної організації
Національної спілки письменників України