На початку цього року виповнюється 85 років художникові-землякові, заслуженому художнику України Феліксу Михайловичу Полонському. На жаль, його вже немає з нами. Але твори його живуть, радуючи людей у музеях, приватних колекціях.
Палкий патріот України, романтик і поет в душі, талановитий митець з глибоким філософським осмисленням земного буття – це все про нього, Фелікса Полонського, унікального майстра пензля зі своїм неповторним творчим «Я», завдячуючи чому авторство його робіт не викликає сумнівів на будь якій виставці. Митець надежить до тієї славетної когорти, яку ми з гордістю називаємо «Художники-земляки». Він народився 1 січня 1941 року в селі Хмельовому Миколаївського району Кіровоградської області в родині військовослужбовця. Професійну освіту здобув на живописному відділенні Іванівського художнього училища (нині – Російська Федерація), будучи переконаним, що на формування його творчих смаків і спрямувань найбільше вплинули викладачі з фаху Серафим Троїцький та Іван Калашников. Після закінчення в 1968 році з відзнакою цього навчального закладу Фелікс Полонський, не зраджуючи своїй малій батьківщині, працює художником-оформлювачем у Кіровоградських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду УРСР, а у 1996 році навіть стає делегатом ІІ з’їзду Національної спілки художників України від Кіровоградської обласної оанізації.
Фелікс Михайлович належить до невтомних трударів, які постійно знаходились в творчому пошуку незалежно від настрою, поганої погоди чи пори року, адже професійне самовдосконалення набувало для них дуже важливого значення. Тож закономірним наслідком стала активна участь митця в чисельних обласних, всеукраїнських та зарубіжних художніх виставках, серед яких – «Виставка творів кіровоградських художників в Толбухінi, Болгарія» (1978), «Мальовнича Україна» (1991-2005), «50-річчя трагедії Бабиного Яру» (1991), «Голодомор 33» (1993), «Спорт в образотворчому мистецтві» (1998), «60-річчя Спілки художників України» (1998), «Осінній салон» (1993, 1994, 2000), «70-річчя Спілки художників України» (2008), «Барвиста Україна» (2013) та багато інших. Чимало у його активі і персональних виставок – у Кіровоградському художньому салоні (1993, 1999), Кіровоградському торгівельному об’єднанні «Барва» (1996), Кіровоградському обласному художньому музеї (2002, 2004, 2006, 2011, 2016, 2020), Кіровоградському художньо – меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна (2014, 2015), приватній галереї «Єлисаветград» (2016), у місті Вуперталь Федеративної Республіки Німеччини (1999).
До середини 1980-х років митець активно займався монументальним декоративним розписом, що вплинуло на подальший розвиток його творчості. Виконані Феліксом Полонським розписи можна і сьогодні побачити в обласному госпіталі для ветеранів війни, в Кіровоградському державному технічному університеті, в меморіальному музеї комсомольської підпільної організації «Спартак» в селі Красногірка Голованіського району та інших закладах нашої області.
І все ж для прихильників його творчості та широкого загалу він відомий в першу чергу як автор цілої серії осінніх пейзажів, сповнених ліризму, романтизму, поезії та виконаних переважно у жовтогарячому, багряному та синіх кольорах, що також стало своєрідною візитною карткою майстра. Але любов Фелікса Михайловича до України не обмежується оспівуванням її чудової природи та одою українській осені. Художник закоханий в усе українське, часто віддзеркалюючи у своїх творах українську міфологію, автентичність, народні звичаї і традиції, українську історію, зокрема – її трагічні сторінки, пов’язані з темами Голодомору 1932-1933 років, Другої світової війни тощо. Чимало своїх робіт митець присвятив непересічним особистостям, які вже давно стали символами України. Серед них Тарас Шевченко, Леся Українка, Микола Гоголь, Марко Кропивницький та інші.
Окрім всього іншого Фелікс Михайлович – талановитий графік, адже як сам він зізнається, уся його творчість почалася саме з неї ще під час навчання в училищі. Рівень його графічних робіт можна було оцінити, зокрема, під час персональних виставок графіки в Кіровоградському художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна (2015) та КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради» (2020), вкотре переконавшись в українофільстві митця.
Нагородою за чудові твори образотворчого мистецтва та активну громадянську позицію Фелікса Полонського стали не тільки любов і повага з боку чисельної армії його шанувальників, а й офіційні відзнаки, нагороди, звання. Так, зокрема, у 2004 році він був нагороджений Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв», у 2007 році стає лауреатом обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна у номінації «Національна традиція», в 2011 році був відзначений грамотою Кіровоградської обласної ради, а в 2016 році отримує почесне звання заслуженого художника України.
Наразі твори Фелікса Михайловича зберігаються у фондах Міністерства культури України, художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна міста Кропивницького та приватних зібраннях України, Російської Федерації, Франції, Німеччини, Болгарії, Австрії, Польщі, Ізраїлю, США. Маємо можливість пишатися тим, що 20 живописних творів і 5 графічних робіт майстра стали також складовою фондового зібрання нашого Музею мистецтв.