Біля пам’ятника Т. Шевченку на заклик обласного осередку «Руху опору капітуляції» зібралися ті, хто вважав за потрібне протестувати проти проєкту змін до Закону про мову, запропоновані уже одіозним народним слугою Бужанським. Зміни передбачають значні поступки русифікації, зокрема у сфері освіти.
Виступаючі – журналіст Сергій Запорожан, освітянка Наталя Вельгун, науковець Світлана Ковтюх підкреслювали необхідність посилення ролі української мови в суспільстві, адже вона – фундамент державності. Пані Світлана навела дуже промовистий приклад: коли під час космічного польоту пророщене зерно заради експерименту піддали невагомості, то паростки, не відчуваючи земного тяжіння, рідного грунту, сховались назад у зерна і порозривали їх з середини. Так і людина – без духовного опертя, рідномовного всесвіту, втрачає ціннісні моральні орієнтири, підриває свою внутрішню силу.
Особливо важливі ці процеси у освітянській сфері, де рідномовне виховання, знання правдивої історії краю, витворюють націю, певну себе і здатну захистити свою землю.
Нашу свідомість на частини рве інформаційний простір. Багато у ньому чужого, ворожого, руйнівного. Там був запущений насмішкуватий цинічний мем: «Мову на хліб не намажеш!» Він не лише знущальний, а й брехливий. Бо ж коли людина розуміє, що мова – це не лише функція, засіб спілкування, а потужна енергетична дуга, що з’єднує мертвих, живих і ненароджених, вона не забуде про совість, а, значить, відповідно чесно і відповідально діятиме і у професійній сфері, і як громадянин. А це обов’язково приносить і матеріальні плоди.
Учасники зібрання підтримали виступаючих Дмитра Завражного та Олександра Ратушняка у тому, що мова – це зброя. І не можна допускати, щоб її боєздатність зменшувалась.
Світлана Орел