25 листопада день пам'яті Миколи Івасюка – видатного українського художника, буковинського генія, жертви сталінського терору (1865-1937). Він був українським художником в час, коли не було української держави. Художня спадщина Микола Івасюка налічує понад 500 творів.
"Мало мати лише талант, важливо мати і таку відвагу, яку мав Микола Івасюк, щоб почати працювати на ниві українського мистецтва.", – сказав письменник Осип Маковей про свого товариша.
Майбутній художник народився в м.Заставна (нині Чернівецька область). Навчався в Чернівецькій вищій реальній школі, Віденській і Мюнхенській Академіях мистецтв. За кордоном доля звела Миколу Івасюка з Іллею Рєпіним, українцем за походженням, який порадив молодому художнику повернутися в Україну і звернутися до історичної теми.
Над головним полотном свого життя – "В’їзд Богдана Хмельницького до Києва" площею 24 кв.м художник працював майже 20 років. "То моя найважливіша мета, яку я собі поставив.", – писав художник про цю роботу Осипу Маковею.
У своїй творчості художник часто звертався до козацької тематики. "Важливою сторінкою творчої біографії Миколи Івасюка стали ескізи семи поштових марок, які він створив 1919 року на замовлення Міністерства пошти й телеграфів уряду Директорії Української Народної Республіки. Їх 1921 року видали в друкарні віденського Військового географічного інституту. До цієї "Віденської серії" із 14 зразків художник створив марки з українськими історично-етнографічними сюжетами й народними орнаментальними мотивами: "Молода Україна" ("Дівчина з прапором"), "Хата Шевченка", "Віз, запряжений волами", "Гетьман Павло Полуботок у в’язниці", "Козак-бандурист", "Козаки на "чайках", і "Вітряк у полі".", – Олена Попельницька(@Національний музей історії України).
Широке визнання здобули іконостаси Миколи Івасюка в Заставні, Кіцмані, буковинських селах, портрети, твори побутового жанру, а особливо – історичні картини. У 1926 р. художник прийняв запрошення від радянської влади і переїхавши з родиною, отримав радянське громадянство. З 1928 до 1930 рр. Івасюк працював художником постановочного цеху на Київській кінофабриці, потім науковим працівником підвідділу графіки картографічного відділу Всеукраїнського будівельного інституту, у Всеукраїнському фотокіноуправлінні (ВУФКУ). У цей період М.Івасюк створив низку малюнків для журналу "Кіно", а також художні плакати для фільмів. Цей розділ його творчого доробку практично не досліджений.
У 1937 р. 72-річного художника звинуватили в участі у "націоналістичній терористичній організації" і "шпигунстві на користь Німеччини", засудили до розстрілу. 11 днів Микола Івасюк перебував у камері смертників. Він не визнав себе винним. Похований у Биківнянському лісі. Реабілітований у 1980 р. "за відсутністю складу злочину".
В Україні налічується менше 20 картин Миколи Івасюка, а значна частина полотен перебуває у приватних колекціях і музеях світу. Доля більшості робіт художника, яких налічується загалом близько 500 – невідома.
"Доля мого батька у різний період була то радісна, то сумна і журлива. Він над усе любив волю, Україну та її славних козаків. Тому й присвятив свою творчість історичним батальним творам", – писала донька художника Олена Івасюк.
За матеріалами з відкритих джерел