Національний парк створювати не хочуть, а ліс активно вирубують…

Перегляди: 515

На початку березня цього року відбулася чергова нарада щодо створення НПП Чорноліський, організована Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів, – повідомляє науковець Ольга Гелевера. Від Кіровоградського департаменту екології був С. Гладенький, який розповів, що департамент нічого не може зробити для створення НПП, бо лісівники цього не хочуть. Від Кіровоградської ОДА не було жодного представника, що свідчить про їхню не зацікавленість у створенні НПП.

Було багато науковців, що обґрунтовували створення НПП. Їм активно заперечували лісівники (Н. Ревенко). Вони жодних документів про створення НПП не бачили, але виступають проти цього. Керівництво Міндовкілля активно підтримує створення НПП й намагається стимулювати лісівників до співпраці шляхом заборони рубок на ділянках, де зростають червонокнижні види рослин та виявленням інших порушень.

А тим часом: Протягом останніх років в ЗМІ регулярно з’являлись публікації про незаконні та недоцільні санітарні рубки, якими знищуються карпатські ліси. Однак, це зовсім не означає, що таке відбувається лише в Карпатах. Серйозно страждають від необґрунтованих санітарних рубок і рівнинні ліси. Наприклад, унікальні за своїм історичним та екологічним значенням Чорний і Чутянський лісові масиви на півночі Кіровоградщини, де вже не одне десятиліття планується створення національного природного парку «Чорний ліс».

На частині Чорного лісу вже понад 40 років існує Чорноліський заказник, решту території обох масивів (10 тис. га) свого часу було зараховано до лісів історико-культурного призначення. Згідно із Порядком спеціального використання лісових ресурсів, такий статус повністю забороняє проводити в них рубки головного користування, але дозволяє проведення вибіркових та суцільних санітарних рубок. Така ситуація, разом із відсутністю належного екологічного контролю, стала основою для масштабних зловживань і фактично незаконних рубок.

Минулого тижня експерти ЕПЛ та Української природоохоронної групи провели виїзд до Чутянського та Дмитрівського лісництв (Чутянська дача, або лісовий масив «Чута») Чорноліського лісгоспу з метою перевірки законності та доцільності проведення санітарних рубок, згідно Акту обстеження насаджень від 9 жовтня 2020 року.

Спочатку було оглянуто ділянку суцільної санітарної рубки (ССР), площею 0,9 га, у 2-му виділі 27-го кварталу Дмитрівського лісництва. Оскільки рубка лише розпочалась, ми мали змогу оцінити стан дерев на лісосіці. Виявилось, що частина із них дійсно мають пошкодження комахами та тріщини на стовбурах, але більшість дерев спокійно можна вважати І-ІІ категоріями стану. А, отже, призначення саме суцільної санітарної рубки замість вибіркової, було порушенням Санітарних правил у лісах України (як нинішньої редакції, так і чинної на час відводу). Відповідно, така рубка незаконна.

Також відведені під рубку практично всі дуплясті дерева на ділянці, хоча Санправила чітко вказують, що такі дерева слід залишати на лісосіках ССР. Вартий уваги і той факт, що лісгосп отримав лісорубний квиток для рубки одразу на 3-х ділянках у цьому виділі, площею по 0,9 га. Складається враження ніби лісопатологи, які призначали рубки, думають, що шкідники та хвороби лісу поширюються лише по ділянках чітко визначеної площі… Хоча насправді, так роблять для того, щоб зрубати якнайбільше дерев без проходження процедури оцінки впливу на довкілля.

Ми також обстежили ділянку нещодавно завершеної ССР у виділі 6 кварталу 30 Чугівського лісництва. Вигляд цієї рубки цілком можна порівняти із найбільш кричущими випадками «санітарного» знищення лісу в окремих лісгоспах Карпат. Так, знехтувавши Санітарними правилами в лісах України та історико-культурним призначенням цього лісу, Чорноліський лісгосп знищив 2,7 га дубово-ясеневого лісу, віком 131 рік. І вже має дозвіл на знищення ще 0,3 га.

При цьому, на ділянці рубки було залишено значну кількість колод, обсягом десятки кубометрів. Перевіривши номери бирок цих колод у базі електронного обліку деревини, виявили, що вони цілком відповідають параметрам ділової деревини сорту D (наприклад, бирки під №555501564 та 551741557). Фактично, за документами для ССР було проведено рубку головного користування для комерційної заготівлі ділової та напівділової деревини. Ще й із обходом процедури ОВД – суцільна рубка на 2,7 га була розбита на 3 ділянки та проведена протягом 2-х років.

Насправді Чорноліський лісгосп вже багато років фактично знищує санітарними рубками цінні діброви на межі лісостепової та степової зон. Щоб переконатись у цьому достатньо просто глянути на супутникові знімки території Чорного та Чутянського лісів.

Крім цього, на маршруті ми виявили на кількох виділах десятки пнів 15-20-річної давнини, залишених від старих дубів діаметром біля 1 метра. Проте, пройшовши 15 км по лісу ми не побачили жодного живого дерева такого розміру. На жаль, вибіркові санітарні рубки за останні 20-30 років також завдали Чорному лісу непоправної шкоди.

Слід пам’ятати, що Чорноліський лісгосп уже багато років сертифікований за системою FSC, що мало б гарантувати екологічну сталість деревини, яку він постачає. Але, в реальності ми маємо ще один кричущий приклад знищення екологічно цінних лісів лісгоспом, на яке ніяк не реагують органи сертифікації. Мабуть, вважають, що в цьому немає нічого поганого і така практика повністю відповідає принципам та стандартам FSC? Або не хочуть втрачати прибутки від щорічних аудитів, за які платить сам лісгосп?

На фоні вищезгаданих рубок, причина категоричної позиції Чорноліських лісників та місцевих громад проти національного парку стає зрозумілою – лісгоспу вигідно заробляти кошти на масових санітарних рубках, не думаючи про збереження лісу. А місцеві ради хочуть отримувати побільше коштів в якості рентної плати за ці санітарні рубки. Тільки от ціною цього є знищення природної та історичної спадщини і погіршення стану довкілля.

Варто розуміти, що створення нацпарку передбачає бюджетне фінансування його охорони та появу нових робочих місць, і також буде сприяти збільшенню туристичних потоків. А, отже, довгострокову вигоду від цього отримають і місцеві жителі, і лісівники. Шкода тільки, що короткострокові фінансові інтереси окремих осіб переважають інтереси місцевих жителів та всієї держави.

На щастя, на території і Чорноліської, і Чутянської дач ще збереглись кілька тисяч гектарів дібров, які необхідно зберегти від недоцільних рубок та «турботи» Чорноліських лісівників. І найкращим варіантом для цього та для відновлення знищених ділянок, є створення національного природного парку, який повністю включить до свого складу Чорноліський та Чутянський лісові масиви.

Богдан Кученко, еколог ЕПЛ

Надрукувати