Не може такого бути!

Перегляди: 316

Скажу, що певні позитивні зміни у протидії коронавірусу все ж відбуваються. Активізувалися волонтери щодо надання необхідних захисних спецкостюмів та дезинфікуючих розчинів, щось направляє держава. Хто не може допомогти медпрепаратами, доставляє в лікарню піцу та інші продукти. Словом, рятуємося, як можемо.

Мені важко судити, наскільки в глобальному масштабі правильними є дії влади. І все ж чимало проблем, які бачиш неозброєним оком, можна уникати. Я про старе: як лікарю дістатися на роботу. Івасику-Телесику на третіх гусей добре пощастило. Жовті знаки, посвідчення не завжди допомагають. Невже не можна спеціалізувати транспорт, я вже не кажу про інші комфортні можливості.

Із ноу-хау. Не вистачає в лікарнях техніки для обробки спецкостюмів від вірусів. І пішла голота на вигадки. Помітили, що непогано з цим справляється обприскувач від колорадських жуків.

Та думки сьогодні не тільки про це. Через вірус ми вже переосмислюємо цінності нашого буття, зміною орієнтири. Хоча, з іншого боку, все відносне. Історія людської цивілізації, тобто останні кілька тисяч років, була історією епідемій, які руйнували царства, держави, змінювали хід воєн, сприяли змінам у науці і культурі. Ми звикли, що протягом останніх кількох десятиліть контакти між різними частинами світу постійно інтенсифікувалися, мільйони людей перебували у постійному русі. Варто було з’явитися інфекції, і вона з допомогою поїздів, теплоходів і літаків шириться по всьому світу. Сидячи на золотих мішках, багач не може себе захистити від хвороби. Він і тисячі таких, замість того, щоб фінансувати систему охорони здоров’я, транжирили гроші в геометричній прогресії.

Не завжди адекватні акценти робив і кожен з нас. Певен, що в кожному домі є власна аптека, свій власний, чи з поради бувалих, набір ліків на всі випадки життя. Успіхом користуються популярні медичні телепередачі, газети та журнали. Можна сказати, що наше сучасне суспільство тотально медикалізоване. Як писав Роберт Музіль, автор книги «Людина без властивостей»: «Ми народжуємося в лікарні, ми вмираємо в лікарні. Чому б нам не жити так, немов ми знаходимося в лікарні?».

Соціологи вперше визначили поняття медикалізації ще у 60-х роках минулого століття. У центрі їхньої уваги була так звана медикалізація відхилень: за антисоціальною поведінкою стояли медичні та біологічні причини, а не проблеми суспільних норм, тобто звичайні життєві ситуації – роди, синдроми дефіциту уваги і гіперактивності у дітей, алкоголізм, менопауза, старіння, безпліддя, смуток, ожиріння, облисіння. Жорстоке поводження з дітьми, насильство в сім'ї, азартні ігри і розбещеність також стали предметом уваги лікарів. Сама смерть навіть стала медичною проблемою.

То ж нинішній вірус має свою передісторію. Будемо сподіватися на еволюцію думок. Певен, що багато лідерів країн світу зійдуть з політичних арен, як такі, що не впоралися з викликами часу. Іншим стане і кожен з нас, іншим буде ставлення до реалій нинішнього життя. Не може такого бути (а воно є), щоб депутат із середньою освітою вносив до законопроекту шість тисяч правок. Щоб п провідними і престижними були каральні професії, властиві тоталітарним режимам (прокурори, судді та ін). Не може такого бути... Цей перелік може довнити кожен.

Володимир Вакулич

Надрукувати