Небувала стихія перемолола в друзки ще один район Кропивницького (ФОТО)

Перегляди: 735

Деякі руйнівні наслідки неймовірного природного лиха нагадуватимуть у місті про себе довгі десятиліття. Про це ми писали

Кропивницькому слід чекати серії руйнівних торнадо? (ФОТО)

І ось щойно цілком випадково надибали ще один лісоповал з чіткими краями у Злодійській балці. Смерч, що налетів на Кропивницький 17 жовтня 2020 року, погуляв і в засадженому лісом яру та зачепив краєм дачний масив «Дружба». Чимало дерев (дуби, клени і ясени) вивернуто з корінням та багатотонними масивами ґрунту.

Досі немає чітких даних про те, де сформувався смерч. Вдалося знайти свідчення Тетяни Сушко. Вона написала на Ютубі, що смерч піднявся з ріки Південний Буг на Миколаївщині неподалік Первомайська і за 16 кілометрах від Південноукраїнської АЕС, пройшов крізь села Семенівку, Благодатне, Рябоконеве і далі на Кропивницький. Можливо, рухався по малонаселеній місцевості паралельно трасі М-13. Судячи з ширини шляху, яким ішов смерч (150-300 метрів), він був не водяним (той зазвичай крутиться на території шириною в кілька десятків метрів). Стихія втратила силу поблизу дачного масиву Тюльпан у Кропивницькому. Якщо врахувати вектор падіння дерев і провести пряму лінію між Семенівкою і цим місцем, то ця лінія ідеально вписується в напрям вітру того дня – південно-західний.

До речі, південно-західний вітер за багаторічними спостереженнями у Кропивницькому фіксується найрідше (8,6 відсотка усіх випадків). Другий ззаду – протилежний північно-східний вітер. Ймовірно, що з південного заходу йшли теплі вологі маси. Назустріч їм – сухі і прохолодніші, і на цьому стику сформувався потужний вихор. Смерчі здебільшого виникають між 17 та 18 годиною влітку. У Кропивницькому це сталося серед осені опівдні. Тобто скупуність чинників нібито була проти виникнення смерчу – але він накрив місто…

Зараз популярними є розмови про те, що торнадо є наслідком втручання людини в природу і глобального потепління. Цілком дорослі люди заявляють і про «помсту» вищих сил. Наприклад, що Володимир Ленін карає городян за те, що демонтували пам’ятник йому. Або Сергій Кіров за те, що місто позбавили його імені. Істинна ж причина появи смерчів вивчається у загальноосвітній школі (курси природознавства, фізики та географії). На основі багаторічних спостережень складена карта місцевостей, де найчастіше трапляються смерчі. Європа (крім Іспанії) з Україною включно, на жаль, у червоній зоні нарівні зі США…

Навіть більше: на карті Євразії позначено активність смерчів, починаючи з Х (десятого) століття. Україна – серед лідерів. Правда, на місці Кіровоградщини є світла плямочка – напевно, смерчі у нас траплялися рідше, ніж у сусідніх регіонах і тому минулорічний здався неймовірним явищем.

Передбачити смерч неможливо. Великим досягненням вважається, якщо торнадо спрогнозували за 10 хвилин до виникнення. Зафіксувати його візуально вдається далеко не завжди, адже стовп смерчу ховається за щільною завісою дощу та граду і кольором може зливатися з хмарами. Факторами, які можуть сприяти появі смерчу є зливи, грози, шквали, темно-фіолетові низькі хмари вперемішку з білими клубками та град. Така погода і була 17 жовтня 2020 року в Кропивницькому. Того дня в місті випало близько 70 відсотків місячної норми опадів і температура була на 8 градусів вище багаторічних норм.

Смерч може служити свого роду наукою лісівникам. Злодійська балка, як і зелений масив Тюльпан, була засаджена надто щільно (очевидно, з урахуванням можливої загибелі саджанців), відтак дерева надміру витягнулися вгору і їхні стовбури були тонкими і неміцними. Також видно, що на рівнині дерева більше переламувалися навпіл, а в яру виверталися із землею. Це тому, що на схилах коріння дерев тримається не так міцно і на хвилястому рельєфі слід садити нижчі і менш стрункі дерева.

До речі, кущі і чагарники від смерчу майже не постраждали.

Ніна Даниленко

Надрукувати