Маю сказати: найгірші очікування щодо українського сімейного фільму "Хрещатик 48/2", показ якого триває у кінотеатрі «Портал», не справдилися. Не без огріхів, але вельми симпатичне кіно. Одна з найпомітніших переваг цієї стрічки – на екрані можна побачити і те, що зацікавлює юну аудиторію (скажімо, магія, містика, почасти навіть горор), і те, що буде зрозуміле насамперед їхнім батькам, котрі прийдуть з ними на сеанс (привид комунізму – це топ!!!).
Авторам на чолі з режисером Дмитром Авдєєвим, як на мене, вдалося створити цікаву історію. Нехай не вкрай оригінальну, нехай місцями зіжмакану (хотілося б, наприклад, аби була проговорена родинна ситуація і драма головного героя), але таку, за якою ненудно спостерігати, з дотепними життєвими колізіями й здоровою іронією. Також вважаю значущим, що сюжет побудований на нашій, українській міфології.
На успіх картини в глядача працюють і яскраві образи, навіть епізодичні. Коли в мене після перегляду запитали: який з образів у фільмі для мене номер один – я чесно вагався з відповіддю (обирав між Сирин та Марою. А от персонажі, що в мене внизу цього списка – це юний каст стрічки: місцями їхня гра була штучною. Хоча якраз щирість – це те, що підкуповує у "Хрещатику 48/2". Таке враження, що вся знімальна група неймовірно кайфувала під час роботи над фільмом і, можливо, було б доречним на фінальних титрах помістити невдалі дублі зі зйомок, що підтвердили б цю думку.
Ясна річ, можна було б ще попридиратися до якості спецефектів, але якщо в кінострічці немає ідеї, то жодні суперпуперякісні спецефекти не допоможуть. Що вичерпно підтвердив блокбастер "Мандалорець і Грогу", на який ми пішли наступним. Ти ледь не з початку сидиш і питаєш у себе: а що відбувається? Навіщо відбувається? На кого це розраховано?
Натомість "Хрещатик 48/2" нехай і в комедійному регістрі, нехай іноді не надто чітко проартикульовані, але просуває актуальні меседжі: який бік обирає кожен у вічній боротьбі добра зі злом, що треба захищати своє, що і в 12 років ти можеш стати захисником, варто лиш захотіти навчитися й не піддаватися страху. Тому творцям фільму від мене щирі слова вдячності за цю роботу, й надія на те, що ідея про офіс магічних сил після нашої перемоги матиме продовження.