Для ролі Роксолани шукали 20-річну дівчину. Ользі Сумській було 29, і на проби її спочатку навіть не запросили. Вона прийшла сама — без макіяжу, маючи лише 15 хвилин на підготовку. Після першої ж сцени режисер сказав: «Ось вона. Моя Роксолана».
Днями Ольга Сумська відзначила 60-річний ювілей. Вона народилася у Львові в родині акторів В’ячеслава Сумського та Ганни Опанасенко-Сумської. Коли мама репетирувала у театрі імені Марії Заньковецької, маленьку Олю у візочку залишала біля головного режисера.
Дитинство майбутньої актриси минуло у Запоріжжі, яке вона й нині називає рідним. За лаштунками театру зростали обидві сестри — Ольга та старша Наталія Сумська. Уже в п’ять років Ольга вперше вийшла на сцену у виставі «Дженні Герхардт».
Після закінчення інституту імені Карпенка-Карого вона майже 20 років працювала у Театрі імені Лесі Українки. Знімалася у фільмах «Голос трави», «Кілька любовних історій», «Тигролови», «Записки кирпатого Мефістофеля». За серіал «Пастка» у 1996 році отримала Шевченківську премію.
А потім була «Роксолана». На головну роль претендували понад 500 жінок. Про кастинг Сумська дізналася випадково від колеги, сама зателефонувала на студію й домоглася зустрічі з режисером. На пробах їй дали старовинну сорочку, коралі та складну драматичну сцену. Коли камера зупинилася, режисер Борис Небієрідзе промовив: «Я знайшов її. Моя Роксолана».
Ця роль стала візитівкою Ольги Сумської, а її Роксолана — одним із найвідоміших образів українського телебачення 1990-х.
Вона багато років вела «Імперію кіно», озвучила українською Малефісенту, зіграла десятки ролей у театрі та кіно. Понад 30 років поруч із нею актор Віталій Борисюк. Подружжя виховало двох доньок — Антоніну та Ганну. Навіть свій 60-й день народження Ольга Сумська зустріла не за святковим столом, а на сцені.
«Я особисто пишаюся своїм віком. Це велике щастя, що Господь дав мені до нього дожити», — говорить вона напередодні ювілею.
Українська перемога