Власне, справжнім пам’ятником ту символічну могилу, очевидно, назвати важко. Але це була щира шана народному поетові від тодішньої української громади міста.
Символічна могила з хрестом була насипана з ініціативи викладача Єлисаветградського кавалерійського училища Миколи Федоровського. Смислом його життя була народна просвіта. Він організував у Єлисаветрграді ремісничо-грамотне училище. Це був перший на той час приватний, але безплатний навчальний заклад для дітей з народу. Сам Микола Федоровський викладав у ньому садівництво й шовківництво, постійно підтримував його фінансово. Деяку частину коштів вдавалося зібрати під час численних концертів, спектаклів, продажу виробів учнів училища.
При училищі було організовано хор, де співали не лише учні, а всі бажаючі. Якийсь час ним керувала сестра відомого драматурга Івана Карпенка-Карого, майбутня зірка української сцени Марія Садовська-Барілотті, тут співали її брати Микола (Садовський) та Панас (Саксаганський), племінник Тараса Шевченка Йосип (син Варфоломія Шевченка), курсант Єлисаветградського кавалерійського училища. Він, до речі, був закоханий у Марію, і вона відповідала йому взаємністю. Через звичайну випадковість цей шлюб не відбувся. Пізніше Марія вийшла заміж за італійця Барілотті, що принесло їй багато прикрощів і нещасть. Можливо, усе це й стало причиною її ранньої смерті, фактично на сцені.
Вважається, що саме для того хору Петро Ніщинський написав свої знамениті «Вечорниці» і саме їхня постановка театральним аматорським гуртком, який народився на базі хору, стала підґрунтям появи першого українського професійного реалістичного театру, який буквально через кілька років заявив про себе на сцені стаціонарного Зимового театру славнозвісною «Наталкою-Полтавкою».
Учні училища, недільних шкіл та учасники хору і аматорського гуртка брали безпосередню участь і у насипанні символічної могили до десятиріччя смерті Шевченка. Вона вважається першим в Україні пам’ятником Кобзареві і, обсаджена деревами та квітами, простояла поблизу тодішнього приміщення училища (нині Будинок дитячої технічної творчості на Ковалівці) до кінця 50-их років минулого століття.
Нині наш Тарас Шевченко – рекордсмен за кількістю пам’ятників у світі. У МЗС нарахували 99 пам’ятників Шевченку у 44 країнах світу. Крім того, ще 1068 пам’ятників встановлені на території України. Ще один відкрито буквально учора – 9 березня, у Флоренції, Італія. Пам’ятник розташований у саду флорентійської Biblioteca delle Oblate – однієї з найбільших бібліотек у центрі міста, поруч зі всесвітньо відомим собором Санта-Марія-дель-Фйоре.
Автор скульптури – Олег Пінчук, виготовлена вона з бронзи.
Вл. інф.