Цими днями ювілей святкує заслужений артист України Анатолій Литвиненко. Його доля унікальна – усе життя після закінчення Дніпропетровського театрального училища він провів на одній сцені – нашого, обласного академічного музично-драматичного театру імені Марка Кропивницького.
Сам він родом теж із наших країв – народився на хуторі Вільний Гай, що нині у складі села Ново-Павлівка Кропивницького району. Про нього пишуть, що він артист широкого амплуа, різноплановий, органічний. Різнобічне обдарування дає йому можливість однаково володіти ліричними, драматичними, трагічними, комедійними та гостро-сатиричними фарбами, пластично використовуючи їх під час створення образів.
Зіграв понад 170 ролей: Залізняк («Гайдамаки» за Т. Шевченком), Сірко, Антон Квітка, Софрон («За двома зайцями», «Талан», «Маруся Богуславка» М. Старицького), Кайдаш («Кайдашева сім’я» за І. Нечуєм-Левицьким), Стецько, Скворцов («Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Іван Барильченко, Пилип, Шмигельський, Мартин Боруля, Маюфес («Суєта», «Наймичка», «Сава Чалий», «Мартин Боруля», «Хазяїн» І. Карпенка-Карого), Тиміш, Ємеля, Самрось, Вареник («Титарівна», «По щучому велінню», «Дві сім’ї», «Чмир» М. Кропивницького), Мирон Оскілко («Зачарований вітряк» М. Стельмаха), Мусташенко («Закон» В. Винниченка), Онисим («Кохання у стилі бароко» Я. Стельмаха), Буланов («Фіктивний шлюб» А. Крима), Вишневський («Тепленьке місце» за О. Островським), Тато Карло («Пригоди Буратіно» за О. Толстим), Ясон («Медея і Ясон» за Л. Разумовською), Княжко («Берег» за Ю. Бондаревим), Жеронт («Лікар мимоволі» Ж.-Б. Мольєра), Князь Волеп’юк («Сільва» І. Кальмана).
Лауреат обласної премії «Духовний скарб Кіровоградщини». А ще – представник артистичної династії: крім дружини Валентини, теж відомої актриси, на кропивницькій сцепні грав уже й онук Анатолія Литвиненка.