Острів Зміїний минулого тижня перейшов під контроль України. Він здавна був окутаний ореолом таємничості та легенд. А віднедавна, ставши Змієбаївкою для наших ворогів, привернув ще більше уваги до себе.
Переконана, що цікавим для багатьох стане опис острова, що міститься в щоденнику Юзефа-Ігнація Крашевського (1812-1887) — польського письменника, історика, громадського і політичного діяча, літературна спадщина якого налічує майже 600 томів. Окремі уривки його щоденника "Спогад про Одесу, Едісан і Буджак» (видано у Вільно у 1845 р.) у російському перекладі з польської, зробленому Стеллою Михайловою – членом Одеського ім. Адама Міцкевича відділення Спілки поляків в Україні, були видані 2019 року у видавництві "Астропринт".
Отож, читайте, але вже українською: «Одеса, острів Зміїний, 1843 рік, 11 серпня. О п'ятій вечора я був у секретаря Товариства старожитностей пана М. Мурзакевича. З великою чемністю показував він мені свої цікаві колекції. Не менш цікавими для мене були древності з Ольвії, кришки глиняного посуду, вази, наконечники стріл Ольвії та Зміїного острова. Цікаві та красиві малюнки Бассолі, що показують острів з різних боків, дали мені якнайкраще уявлення про цей скелястий острівець, що знаходиться від Одеси на відстані близько ста верст. У зв'язку з великою кількістю змій, що живуть тут, цей острів і отримав свою назву. Острів цей має кілька верст по колу та нерівні обриси прямокутника. Він постійно розбивається і підмивається морем, і важко дає до себе підплисти. Зараз він абсолютно порожніий та заселений лише величезною кількістю змій. Посередині острова є значне піднесення, де знаходилась у давнину святиня Ахіллеса. На старих планах ще вказано її останки, від яких сьогодні вже нічого не збереглося. Залишилися лише сліди кам'яних курганів, доріг, гребель, якими намагалися зміцнити скелю від дії морської стихії.
М.Мурзакевич здійснив сюди цікаву поїздку в компанії рисувальника Бассолі. Він виявив тут медалі Херсона, Ольвії, Пантікапеї, кілька римських медалей і навіть медальйон з відтиском Яна з Непомоук, що якимось дивом тут опинився. Крім цього, було знайдено тригранні наконечники стріл та уламки бронзи, малюнки яких, разом з видами Бассолі, мають бути видані при описі їхньої подорожі. Згадує про цей острів у новому периплі Чорного моря і Ян Потоцький: «Зупинимося на хвилинку біля острова Ахілла, який древні вважали обителлю його духу. Він являвся уві сні мореплавцям. Вказував їм місця для пристані та якірної стоянки. Прибулим сюди, не являлась жодна жива душа. І тільки дикі кози самі йшли під ніж жертви. Білі птахи, залишаючи поверхню вод, летіли окропити та очистити святиню. Весь острів був даром Тефіди, принесеним синові, а він прагнув бути тут шанованим разом із Патроклом.
У ці історії вірили і древні, і навіть філософ Аріан, який наводив їх у своїх працях. Пам'ять про богослужіння, пов'язані з цим місцем, зберігалася ще дуже довго, особливо у моряків, людей зазвичай дуже забобонних. На наших картах цей острів позначений Фідекс Ніксі, що означає Острів Віри (Isle de la Foy). Судна та кораблі, що пливуть від гирла Дніпра до Константинополя, підходять до цього острова, щоб потім, повертаючи на південь, уникнути морських течій. Я питав, чи не знаходяться на острові сліди святині чи якоїсь будівлі. Мені відповідали, що підхід до острова дуже важкий, через круті береги і безліч отруйних змій на ньому.
Не знаю, чи намагався хтось досягти мети старовинних паломництв. Можна було б легко відвідати це місце у спекотне літо, коли висушені трави легко горять. Підпалюючи їх, можна було б позбутися небезпечних змій і оголити землю, на якій, можливо, є цікаві пам'ятки старовини». Мрії Потоцького здійснилися і невдовзі матимемо змогу прочитати звіт пана Мурзакевича».
Дякую. Пані Стеллі Михайловій за можливість заглянути в Одеську минувшину 1883 року очима польського мандрівника!
А всім хочу нагадати, що острів Зміїний вперше згаданий під назвою "острів Левка" – “Білий острів" у писемних джерелах кінця VII ст. до н. е. Його описували античні автори – Овідій, Птоломей і Страбон. Понад тисячу років (від VII ст. до н. е. до початку VII ст.) Зміїний був культовим центром із храмом, спорудженим на честь давньогрецького героя Ахілла, та важливою складовою грецьких колоній на північних берегах Понту Евксинського – “Моря Гостинного”.
Упродовж наступних століть острів був місцем дислокації частин візантійського, римського, венеційського, генуезького, турецького, російського, румунського, радянського, а тепер – і українського флоту.
На острові Зміїний були знайдені руїни античного храму. Крім того, в акваторії острова у 2011 році учасники експедиції виявили античне торговельне судно поблизу острова та надали йому умовну робочу назву "Зміїний-Патрокл". Ймовірно, у другій половині IV ст. до н. е. судно, перевозячи вино та олію з Егейського моря до одного з грецьких полісів Північного Причорномор’я, зазнало аварії. З-під води були підняти рибні блюда, кіліки, канфари, гутоси, а також були знайдені якорі, вироблені зі свинцю, тощо. Усі ці речі можна побачити в експозиції Одеського археологічного музею, у центральній залі.
Ярослава Різникова