Різдвяне послання преосвященного Марка, єпископа Кропивницького і Голованівського

Перегляди: 710

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

преосвященного Марка,

єпископа Кропивницького і Голованівського

боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним

Кропивницької єпархії

Православної Церкви України

Христос народився! Славімо Його!

Вітаю усіх православних вірян Кіровоградщини з Різдвом Христовим та Новим роком.

Ось і минув цей непростий 2020 рік, а попереду наступний, зі своїми приємними несподіванками та прогнозованими турботами. Напевне, кожна людина, опираючись на свій життєвий досвід, згідна із словами Еклезіаста: «що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!..» (Екл. 1:9).

Та й справді, не тільки рік, а й кожен день повен різних подій, як сумних, так і радісних. Деякі з них швидко забуваються, інші – закарбовуються на віки. І ці різдвяні дні минуть, і будуть інші, та саме у цей час ми перебуваємо в очікуванні чуда, відчуваємо незбагненну радість та сповнені оптимізму й надій. І причиною цього стану є вияв жертовної Божої любові до кожного з нас зокрема і до Свого творіння загалом – прихід у світ Господа і Бога нашого Ісуса Христа.

Для багатьох Різдво – це не просто святковий стіл та новорічна ялинка, а час підвести підсумки, віддатися роздумам над своїм життям, планувати майбутнє, довіряючись Богу та просячи Його благословення. Це благословенний час усвідомлення гідності людини та її величного покликання – явити серед людей божественну любов, бути знаряддям для онови світу, стати спадкоємцем Царства Небесного.

Оскільки сьогодення до викликів війни та браку справедливості додало небайдужим українцям ще й пандемію короновірусної інфекції, то для кожного з нас це стало ще одним нагадуванням: земне життя людини мінливе, непередбачуване та швидко минає. І як би ми не старалися, тривалість його не від нас залежить, а його початок і завершення, незалежно від нашого статусу, знань, можливостей – в руках Божих. І на цьому фоні жалюгідні старання за будь-яку ціну здобути славу, багатство чи владу, які самі по собі, якщо не є знаряддям для чинення добра, – нічого не варті. Ми все життя перетворили на гонитву за цими оманливими здобутками, а розгубили справді цінне та дороге – християнські чесноти і людяність. «Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?» (Мф. 16:26).

Отже, такі виклики, як війна чи пандемія, можуть і додати відчаю, і ще більш утвердити грішника у гріховному шляху, а можуть мати й отверезний ефект, спонукати до якісних змін, утвердити в пошуку істини та налаштувати на здобуття чеснот. Бо «добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе» (Лк. 6:45).

Тож перед кожним із нас стоїть вибір: і далі бігти за оманливими, скороминучими та безплідними славою, багатством і владою, які у вічності не мають жодного значення, чи розпочати нарешті змістовне життя, тиху ходу увись до довершеності, подорож-повернення до небесного Отця. Жити у спілкуванні з Вічним, спогляданні краси Його творіння, в радості від існування та насолоді від доброчинності.

Кожному з нас Бог у цій подорожі вділив різні таланти, кожного щедро обдарував Своїми дарами. Кожен із нас опанував певну професію, наділений різними вміннями, які є можливістю послужити світу й Богові, полегшити для інших життєвий шлях, стати для них опорою чи окрасою. Ці таланти покликані проявити найвищі почуття та найкращі сторони нашого єства. Змінити світ до кращого, полегшити страждання й біди оточуючих нас людей. Закласти міцний фундамент для гідного та справедливого майбутнього. Реалізувати себе, послужити іншим, збагатитися чеснотами і з вдячністю стати свого часу перед Творцем та прийняти обіцяний Ним спадок.

Тож нехай цей непростий досвід 2020 року стане для нас повчальним та застереже від хибного вибору, спрямує до здобуття і примноження чеснот. А Бог обдарує мудрістю й розумінням усіх людей доброї волі для подолання будь-яких викликів, у необхідності всім гідно та відповідально виконувати свої професійні обов’язки. Бо служіння іншим є найкращим свідченням справжньої любові до Бога та ближнього, запорукою успіху людини й держави, основою загального добробуту і злагоди в суспільстві. І таке наше служіння у поєднанні зі щирою вірою, надією на Боже милосердя, тихою молитвою та сповнене жертовної любові стане запорукою спасіння нашої душі, осягнення вічного блаженного життя у Царстві Небесному.

Улюблені у Христі браття і сестри! У ці святочні дні щиро зичу всім міцного здоров’я, сімейного затишку, гідного служіння, добробуту, духовного піднесення та Божої опіки, а нашій країні – єдності, перемоги, миру і процвітання.

Христос народився! Славімо Його!

Різдво Христове
2020/2021 року Божого

Марк, єпископ Кропивницький і Голованівський

Надрукувати