Шевченка викупили росіяни? Не брешіть!

Перегляди: 273

«Мі вашева Шєвчєнку викупілі, а ви…» – давня імперська брехня, яка досі живуюча. Можна б відповісти росіянам – а хто ж теє кріпацтво запровадив? Але наразі про Шевченка. З кріпацтва його викупили зовсім не росіяни!

І тим паче не царська сім’я. Так, вона брала участь у лотереї, де розігрувався портрет Жуковського роботи Брюллова разом з порцеляною, але поняття зеленого ні про якого Шевченка вони не мали. Сам портрет ще 14 років дороблявся художником і був викуплений Третьяковим для його галереї. До чого тут царська сім’я?!

Зрештою, ця приватна лотерея не дала потрібної суми для викупу Тараса, бо Енгельгардт затребував суму немислиму. Та її зібрали. Хто ж вклав гроші?

Іван Сошенко – українець, першим подав ідею викупу. Євген Гребінка – українець, хрещений батько першого видання «Кобзаря», йому Шевченко присвітив поему «Перебендя». Василь Григорович – українець, секретар Товариства заохочення мистецтв, віце-президент Академії мистецтв. Йому Шевченко присвятив поему «Гайдамаки». Олексій Венеціанов – син грека з Ніжина й українки. Васілій Жуковський – син туркені-полонянки і білоруського поміщика Опанаса Буніна. Карло Брюллов – нащадок французів-гугенотів. Коли виїжджав з Росії, догола роздягнувся на кордоні, щоб і пил не занести в Європу. Аполлон Мокрицький – українець, випускник Ніжинської гімназії вищих наук. Михайло Вільєгорський – поляк, композитор. Юлія Адлерберг (по чоловікові – Баранова), німкеня, графиня. І де тут росіяни?!

Хоча так, таки був один росіянин – Пьотр Соколов, чоловік сестри Карла Брюллова.

Шевченко записав до щоденника: “Бездушному сатрапові й повірнику царя (оренбурзькому генерал-губернаторові В.О.Перовському) примарилося, що я звільнений від кріпосного стану і вихований за рахунок царя і на знак вдячности намалював карикатуру на свого благодійника… Відкіля оця безглузда байка — не відаю. Знаю тільки, що вона мені недешево обійшлася. Очевидно, байка ця сплелася на конфірмації, де в кінці вироку сказано: “Найсуворіше заборонити писати й малювати”.

…А ви далі вірте московській брехні про росіян, які викупили нашого Шевченка з неволі. Оце якраз у ці дні пройшла лотерея задля його викупу. У 1838 році.

Василь Чепурний

Надрукувати