27 березня в Україні і світі святкують Міжнародний день театру. Сон. Дивлюся в театральне дзеркало... Я чую кроки і скрип підмостків. Там у задзеркаллі вистава. Ніби в уяві, а ніби й уві сні. Там театральні образи грають акторів. Невже так може бути? Сон…
У задзеркаллі минуле і майбутнє грають нам реальність. Ті персонажі, що з минулого і майбуття, грають акторів у нинішньому їхньому житті. Сон? А може, ні? Театральне дзеркало, за ним стіна, а за стіною — сцена… Хто режисер вистави?
Дзеркало в театрі ім. Кропивницького. Заглядаючи в нього, проходили на сцену М. Кропивницький, М. Садовський, М. Заньковецька, М. Садовська, П. Саксаганський, І. Карпенко-Карий, Г. Затиркевич-Карпинська, О. Суслов, Є. Зарницька... І всі актори, котрі виходять на сцену сьогодні.
Крім того, що Театр корифеїв вважається першим професійним українським театром, заснованим у 1882 році в Єлисаветграді, він ще є і столицею шоу-бізнесу України.
Із спогадів Марка Лукича Кропивницького: "У Єлисаветграді, проти поліції, при гостиниці Пострілкина, був дерев'яний театр... Першим спектаклем вистановили «Сватаннє на Гончарівці». Присусідився до компанії якийсь бурлака-актор, знайомий Соболєва, котрого посадовили в касу. Збор дійшов до 250 крб., публіка наїжджа, ярмаркова, меж котрою було чимало на взводі*. Перший акт пройшов з успіхом, недивлячись на те, що Голубовський трохи перехилив, куштуючи єлисаветградську корчемну; були оплески і виклики. В антракті прибіг за лаштунки якийсь чоловік і покликав касира.
— Там ціла юрба панів підійшла до каси, требують білети, а в касі нікого нема!.. — загукав він.
Кинулись шукать касира, але його і слід простиг — з грішми, з сердуком Соболєва і крохмальною сорочкою Жулінського. Вчинився переполох, гвалт, лемент... Послали за поліцією. Поліціймейстера в театрі не оказалось, а пристав зараз же сів писати протокол... Публіка нетерпляче гукала, щоб починали другий акт; актори розгубились, тільки Голубовський удавав з себе спокійного, кажучи: «Це не первина, траплялось!»
Користаючись метушнею, один гусарський офіцер поліз через оркестру на сцену, звелів робочим піднять завісу і почав співать куплети. За ним незабаром полізли й другі. Полізли й юнкери, а за ними дехто із публіки. Звеліли оркестрові грать козачка і почали танцювать на сцені..."
Вітання усім причетним до театрального мистецтва!