Суддівське рішення, якого ще не було в історії

Перегляди: 301

Супер! Яке цікаве суддівське рішення!))) Я б до кожного засудженого його застосовувала – точно користь би була!

Ще на початку 2021 року двоє молодих хлопців вирішили поживитись і, проникши на штрафмайданчик для автомобілів, викрали із двох машин автомагнітоли. Охоронці гав не ловили – помітили горе-злодіяк, кинулись навперейми. Тікаючи, хлопці забули наплічники з вкраденими речами де, як згодом виявилось, лежали й особисті документи. При спробі повернути наплічники, обидвоє були затримані поліцейськими.

Суддя Малиновського районного суду Олександр Гарський, який працює суддею із 2005 року (в Малиновському суді – з 2010), покарав двох злодюжок читанням творів Тараса Шевченка, Марка Твена і Джека Лондона. Відповідний вирок розміщений у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Обґрунтовуючи покарання, суддя Гарський взяв до уваги біографії обвинувачуваних. Як сказано у вироку, один з них, 23-річний молодик виріс в інтернаті без батьків, при цьому матері не знав, а батько жив своїм життям, створивши нову сім`ю. У 2019 році закінчив професійний аграрний ліцей і здобув професію тракториста. Як сирота отримав від райради кошти на придбання свого житла. Відповідно йому надали будинок у селі за адресою, де він і проживає. Своїми руками здійснює ремонт та будівельні роботи у будинку. Додатково у селі працює різноробом. Також у вироку сказано, що 23-річному обвинувачуваному не заплатили на будівництві, де він працював до вчинення крадіжки, й тому він не мав грошей, щоб дістатися додому. Відповідно, не отримавши заробленого, молодик вирішив вдатися до крадіжки.

Інший – 19-річний – одружений, виховує дитину, має лише неповну середню освіту. Не навчався, оскільки одразу пішов працювати. У теперішній час працює різноробом і забезпечує свою родину. Виріс в сім’ї з матір`ю та вітчимом, трьома молодшими братами. Рідний батько загинув, коли йому було 6 років.

"Допитуючи обвинувачених у судовому засіданні, судом встановлено, що вони фактично за своїм розвитком ще неповнолітні діти, хоча і мають відповідний вік. [...] Загалом стосунки власності для обох обвинувачених є певною прогалиною в знаннях. І це не є дивним, оскільки вихованням обох обвинувачених, вочевидь, займалися не в достатній мірі. Про це свідчить, у тому числі, мова, побудова речень, малий словарний запас слів, самі висловлювання, відсутність здатності побудови в умі складного речення. Про певну дитячу, майже нерозумну для дорослої людини поведінку свідчать також і обставини правопорушення, які показують, що вчинення крадіжки обвинуваченими відбувалося при наявності із собою всіх документів, які посвідчують особистість кожного (паспорти та інші документи). При цьому вказані документи були залишені у рюкзаку на місці скоєння правопорушення", – зазначено у вироку.

Суд ухвалив вирок з урахуванням пом'якшувальних обставин – "щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального злочину". Обтяжливих обставин суд не встановив.

Суддя вирішив, що покарання у вигляді позбавлення волі занадто суворе, не буде відповідати ні особам обвинувачених, ні правопорушенню, яке вони вчинили. Він засудив їх до трьох років позбавлення волі, але звільнив від покарання, призначивши по року випробувального строку.

"Суд далекий від думки, що тільки за допомогою покарань, встановлених у кримінальному законі, можливо виправити людину. [...] Підводячи підсумки під думкою про вид покарання з іспитовим строком, суд вважає, що на обвинувачених необхідно додатково покласти, окрім загальних обов'язків, передбачених у ч. 1 ст. 76 КК, обов'язок, передбачений п. 6 ч. 3 ст. 76 КК у вигляді дотримування встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, які будуть полягати у читанні книжок", – ідеться у вироку.

Під час складання вироку суддя цитував російського письменника Федора Достоєвського і юриста-літератора Анатолія Коні, а також уривки з повісті "Пригоди Тома Соєра" Марка Твена.

Суддя зобов'язав 23-річного та 19-річного жителів Білгород-Дністровського району прочитати наступні твори:

– повість "Пригоди Тома Соєра" і роман "Пригоди Гекльберрі Фінна" Марка Твена;

– повість "Біле Ікло" Джека Лондона;

– вірш "Минають дні, минають ночі" Тараса Шевченка.

"Саме завдяки таким творам у дитини і повинні створюватися образи прекрасного, найкращого, які вона буде нести через усе життя. І якщо людина була позбавлена такого прекрасного у дитинстві, потрібно компенсувати їй такі знання у сьогоденні. Фактично це питання духовного розвитку людини, питання любові до ближнього і поваги до права власності", – написав пан Гарський у вироку.

Щоправда, як швидко вони мають прочитати ці книги, і хто має перевірити виконання ними цього зобов'язання, у вироку не вказано.

Також засуджені мають з'являтися для реєстрації в уповноважений орган із питань пробації та відшкодувати процесуальні витрати на залучення експертів (по 2942 грн кожен).

Цікавий суддя... Був кандидатом на посаду судді Верховного Суду у 2016-2017 рр. Одеське видання "Думская" називає його філософом у мантії.

Ярослава Різникова

Надрукувати