Там, де зібрались провісники дитинства

Перегляди: 169

Ви пам`ятаєте своє дитинство? Мабуть, у кожного з нас була якась улюблена іграшка. Хлопці із задоволенням гралися машинками, а дівчатка одягали та виховували красунь-ляльок, які для них мали особливе значення. До речі, слово «лялька» японською означає «нинту» – образ людини.

Вважається, що лялька виникла ще 30 тисяч років тому. У стародавньому світі лялька була зображенням Бога, оберегом роду людини, символом материнства. Вона – одна з головних цінностей народної культури. Перша художня лялька – «Маленька танцівниця» – в єдиному екземплярі була створена у Франції у 1881 році відомим художником Едгаром Дега. Це була воскова статуетка, зодягнена у справжню сукню з тканини. У ХVI – XVII ст. були популярні порцелянові ляльки. Їх виготовляли в Англії, Франції, Німеччині. Довгий час в моді були антикварні ляльки. Сучасні ляльки різноманітні: це – пеленашки, ангелочки, ляльки-мотанки, ляльки-обереги, порцелянові ляльки, болгарські мартенички, українські берегині та багато інших. У всьому світі проводяться фестивалі, ярмарки, салони, присвячені лялькам. До речі, Міжнародний салон авторської ляльки «Київська казка» збирає понад 400 найкращих авторів з різних країн світу. Лялька – це зв'язок між дитинством та дорослим життям.

Люди, які займаються виготовленням ляльок – ентузіасти, що відтворюють той зв’язок, нагадують про нього дорослим. Народна майстриня

Катерину Москаленко уже протягом кількох років майструє ляльок. Вона виліплює фігуру ляльки, одягає її, взуває, навіть виготовляє меблі для своїх улюбленців. Купує перуки для дорослих і перероблює їх на перуки для ляльок. Майструє взуття з натуральної шкіри. Художниця навіть самостійно розписує очі своїм лялькам. Дуже складна і копітка робота! Катерина – дизайнер і художник, гончар і кравець, перукар і візажист, вишивальниця – майстер на всі руки.

Виставку ляльок Катерини Москаленко відкрито в день захисту дітей в галереї «Єлисаветград», працюватиме вона до 20 серпня. Її експонати – ляльки – наче живі справжні люди. Спостерігаючи за ними, мимоволі згадуємо своє дитинство, зворушуючись красою його провісників.

Катерина Москаленко довгий час працювала лікарем-ветеринаром, а потім зайнялася виготовленням ляльок. І це приносить їй особливе задоволення, бо кожна лялька – образ людини, жива душа, яка втілює в життя традиції свого народу, його культуру. Саме автор наділяє її характерними рисами, притаманними людині. І син, і чоловік підтримують Катерину в її захопленні ляльками, допомагають їй. У майстрині немає однакових робіт, всі ляльки різні, вони дуже гарні і не можуть не поліпшувати настрій. Ляльки – це саме життя!

Алла Бабенко

Надрукувати