Коли у Фейсбуці була опублікована перша мініатюра, яка називалася «Кордони наші ворогами скорочені, і земля наша перечить ворогу», один із читачів у коментарях написав, що Велесова Книга підробка і послався на статтю з електронного ресурсу «Енциклопедія історії України (Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во "Наукова думка", 2003). Ось вона:
"ВЕЛЕСОВА КНИГА" фальсифікат 20 ст., вигаданий твір, що "оповідає" історію Русі з 9 ст. до н.е. до часів Аскольда і Діра (9 ст. н. е.). Численні прихильники автентичності "В. к." вважають її цінним істор. джерелом. Згідно з їх версією, "В. к." була начебто написана не пізніше 9 ст. особливою азбукою на кількох десятках дерев'яних дощечок, що загинули під час Другої світової війни. На думку спеціалістів – істориків і філологів, "В. к." ств. після 1953 в середовищі патріотично налаштованих рос. емігрантів. Найбільш імовірним її творцем вважають історика-дилетанта Ю. Миролюбова. Підробленість "В. к." доводиться аналізом мови, якою вона написана (ця мова поєднує риси різних слов'ян. мов і не має власної морфологічної системи), а також безліччю істор. анахронізмів, нарешті численними суперечностями в розповідях про історію знахідки і обставинами її публікації. Повний текст "В. к." видано О. Твороговим за машинописною копією з архіву самого Миролюбова. Творогов переконливо спростував усі версії справжності "В. к.".
Автором цієї енциклопедичної статті є Микола Котляр – за Вікіпедією, «український історик, спеціаліст із середньовічної історії України та української нумізматики, джерелознавець, історіограф. Доктор історичних наук, професор Львівського національного університету. Співробітник Інституту історії НАН України»
Стаття чітко підтверджує той факт, що пан Котляр не читав Книгу. Він просто за радянською звичкою слухняного українського історика, які в усьому підспівували московській науці, переповів висновок, що його було підготовлено російським доктором філологічних наук О. Твороговим.
Чи міг Ю. Миролюбов створити Велесову Книгу, як це вважають Котляр, Творогов і подібні їм вчені?
Ні. Щоб вигадати і написати таку геніальну річ, якою є Влескнига, автор мав би бути генієм щонайменше в чотирьох науках – історії, філософії, лінгвістиці і релігієзнавстві. Більше того, йому треба було спочатку вигадати абетку, потім написати нею текст Книги, а потім вже перекласти. Така складна робота не під силу цілим інститутам філософії, історії, мовознавства разом узятих.
Юрій Миролюбов за освітою хімік. У той час, коли йому потрапили на очі дощечки Влескниги (а це були роки Другої світової війни), він жив у Брюсселі і працював у металургійній промисловості і лише вечорами та у вихідні мав можливість займатися переписуванням і вивченням текстів дощечок, які зберігав колишній білогвардійський офіцер Алі (Федір) Ізенбек.
По всьому видно, що М. Котляр не володіє предметом, про який пише, взагалі. Якби насправді ВК була створена «в середовищі патріотично налаштованих російських емігрантів», у ній було б значно більше про північні, нині російські землі. Натомість у Велесовій Книзі немає жодного російського сліду, в т. ч. мовного. Книга розповідає про події, які відбувалися переважно на українській землі, про Київських князів, про хліборобські племена, їх релігійну систему тощо… В т. ч. у ній можна надибати на чимало українських слів.
Тому треба дуже обережно ставитися до висновків офіційної української історичної науки на чолі з Інститутом історії НАН. У переважній більшості – це сліпе копіювання московського лжевчення.
Сергій Піддубний
Підготовлено за виданням "Велесова Книга – веди України-Русі"