Карикатури нашого земляка Олега Гуцола – прості промовисті й дуже дотепні. У 90-их роках він став одним з провідних українських карикатуристів. Усі ЗМІ, особливо нашого краю, буквально полювали за його малюнками.
Родом пан Олег із Маловисківського району. Саме тут долучився і до журналістики, але наприкінці 90-их минулого століття доля закинула його у Білорусь. Там він досяг неабияких професійних успіхів.
У 1996-1999 рр. працював головним художником гумористичної газети «Пікнік» (м. Мінськ, Білорусь). 1999-2005 рр. – співзасновник, видавець і головний редактор дитячої веселої газети «Шапокляк» (м. Мінськ, Білорусь). Наступні два роки – працював ілюстратором у книжкових видавництвах «Мастацкая література», «Юнацтва», «Народная асвета», «Амалфея» (Мінськ, Білорусь) та співпрацював із видавництвами «Питер», «Эксмо» (Росія), проілюстрував понад 60 книг для дорослих читачів та дітей. У 2007-2008 рр. – головний художник білоруського сатиричного журналу «Вожык» (м. Мінськ ). Потім – головний редактор дитячої веселої газети «Шапокляк» (м.Мінськ, Білорусь). У 2012-2018 рр. – головний художник одночасно кількох дитячих часописів: «Решу без мамы», «Волшебный театр», «Мишуткины уроки», «Играю с мамой», «Школа Вороны Мурки», «Спросите Мудрую Сову», «Кот ученый» (м. Мінськ, Білорусь).
З 1987 року і до нинішнього часу – автор і постійний карикатурист українського сатиричного журналу «Перець». Учасник більш ніж 600 міжнародних конкурсів та виставок карикатури в Аргентині, Бразилії, Бельгії, Болгарії, Греції, Іспанії, Португалії, Великобританії, Німеччині, Чехії, Македонії, Польщі, Хорватії, Сербії, Словаччині, Туреччині, Ірані, Румунії, Росії, Китаї, Південній Кореї, Азербайджані,Угорщині, Україні, лауреат 77 призів та нагород різного ступеня. Вісім разів працював у складі жюрі міжнародних конкурсів карикатури: тричі в Ірані, двічі в Азербайджані, в Німеччині, в Індії, в Румунії. Роботи Олега Гуцола зберігаються у багатьох музеях світу, зокрема в Музеї карикатури в м. Стамбулі (Туреччина), в Етнографічному Музеї міста Пловдів та Домі гумору й сатири в Габрово (обидва – Болгарія), в Музеї карикатури в м. Тебріз (Іран), в Іранському центрі карикатури в м. Тегеран (Іран), в Музеї «Сатирикон» міста Легніца (Польща), в численних приватних колекціях в Украіні і за кордоном.
Пан Олег у Білорусі має родину, трьох дітей. Але українського громадянства не змінив. Любить Україну і з радістю приїздить.
