У грудні, 125 років тому, у родині емігрантів з Галичини народився Михайло Каша (Michael Kasha) (6 грудня 1920, Елізабет, Нью-Джерсі — 12 червня 2013, Таллахассі, Флорида) — видатний американський хімік українського походження, професор біофізики, директор заснованого ним же Інституту молекулярної біофізики Флоридського державного університету. Член Американської академії мистецтв та наук, Національної академії наук (США).
Михайло Каша навчався у Мічиганському та Каліфорнійському університетах, і у 1945 р. здобув ступінь доктора фізико-хімічних наук. Як науковець він зробив значний внесок у розвиток американської науки, особливо молекулярної електронної спектроскопії та молекулярної фотохімії. Залишив чимало робіт з теорії про хімічну реакцію плутонію, здійснив відкриття в теорії люмінесценції, спектроскопії із фізичним та біологічним використанням. Сформулював правило Каші — складову молекулярної спектроскопії та сучасної фотохімії.
З 1943 року Михайло Каша працював в університеті Берклі, а з 1951 року – в університеті Флориди, ставши згодом символом цього університету. Тут він був професором і деканом хімічного факультету, виховавши цілу плеяду таких же успішних науковців, як і сам. Одним з найбільших його внесків у розвиток науки стало створення Інституту молекулярної біофізики при університеті Флорида, який він очолював понад 20 років.
Про визнання авторитету науковця свідчить те, що в 1979 р. Президент США Джиммі Картер призначив М. Кашу членом національної Ради з науки. Також М. Каша був членом низки американських національних академій, зокрема Бразильської академії наук (1991), почесним доктором наук університету Гонзага (Вашингтон, 1988) та Гданського університету (Польща, 1992). У 1990 році був обраний першим зарубіжним членом НАН України (тоді це була ще Академія наук УРСР).
Цікава і менш знана сфера реалізації талантів Михайла Каші – конструювання гітар. Він відомий у музичному світі як конструктор унікальних гітар з високими значеннями гучності та тривалості звуку.
Diaspora.ua