У день св.Ганни Diaspora.ua традиційно згадує про Анну Ярославну – Анну Київську, королеву Франції та доньку Ярослава Мудрого. Вона недарма належить до найвідоміших і найвпливовіших жінок України – мати і бабуся десяти королів Франції була надзвичайно розумною і вольовою, а її краса доповнювалася королівською культурою поведінки. Власне, багато в чому завдяки їй почався справжній розквіт Франції європейської держави, а Париж став культурною столицею.
Як ми пам'ятаємо з шкільних років, заміж за короля Франції Генріха І Анну віддали зовсім юною. Та вже тоді вона знала кілька іноземних мов, розумілася на політиці, прекрасно трималася в сідлі і могла зачарувати будь-кого своєю вродою та аристократичними манерами. До доньки Ярослава Мудрого сваталися наймогутніші правителі. Та пощастило королю Франції, який виявився найзатятішим – після двох відмов, заславши сватів втретє, він отримав згоду.
До далекої і невідомої Франції Анна Ярославна взяла з собою книги та, як свідчить легенда, Євангеліє. На цьому, так званому званому Реймському, Євангелії слов'янською мовою ніби-то до 1793 року присягали на вірність французькі королі. Та 40-річний наречений не оцінив таке придане Анни, адже був навіть неписьменним. Під шлюбним контрактом замість підпису на подив руської княжни Генріх І поставив хрестик.
Вихована при дворі одного з найосвіченіших правителів світу Анна взагалі була шокована місцевими звичаями – відсутність елементарної гігієни, навіть вельможі їли руками, а грамоту знали лише священики. Здавалося б, все, що їй лишалося в цій ситуації, – писати сповнені відчаю листи своєму батькові. Та попри розпач від варварства навколо, Анна нікому крім батька, не виказувала свого невдоволення. Навпаки, вона цілеспрямовано і методично викорінювала безкультур'я. Спершу навчила свого чоловіка-короля читати і писати, потім – увесь двір. Також привчила до лазні та столових приборів. Своєю достойною поведінкою і навіть розмовою Анна здобувала прихильність серед всіх, з ким спілкувалася.
Своєму чоловікові Анна народила трьох синів, вихованням яких займалася самотужки, поки Генріх І був у військових походах та на полюваннях. Раптово овдовівши через 10 років подружнього життя, королева не пішла до монастиря і не закрилася у палаці. Навпаки, стала регентом при своєму 7-річному сині Філіпі І, перебравши на себе вирішення всіх державних справ.
І ось би тут поставити крапку. Та ні. Доля вирішила винагородити Анну справжнім коханням і водночас кинути їй новий виклик. Кохання, що спалахнуло між нею та затятим ворогом її покійного чоловіка, графом Раулем де Валуа, змусило її наперекір усім тодішнім нормам поведінки порядної вдови і навіть волі Папи Римського, залишити державні справи, віддатися почуттям і прожити 10 років із коханим. До його раптової смерті.
Після того Анна знову здивувала всіх, повернувшись до королівського палацу, щоб решту життя присвятити підтримці свого сина, короля Франції, а також займатися просвітницькою діяльністю та будівництвом храмів. Вважається, що в 1075 році вона відійшла від справ і невдовзі померла.
Щороку 5 вересня (день, що вважається днем її смерті) у заснованому нею монастирі у місті Санлісі – курортному містечку неподалік від Парижа відбуваються заходи з вшанування пам'яті Анни Київської. Тут є її могила та встановлено пам'ятник відомій киянці, подарований Україною в 2005 році. До слова, пам'ятники Анні є також в Києві, Тулузі (Франція), Кракові (Польща), Арлоні (Бельгія), Джакарті (Індонезія).