31 жовтня 1903 року побачила світ українська Біблія – переклад Святого письма українською мовою Пантелеймона Куліша, Івана Нечуя-Левицького та Івана Пулюя. Так-так, всесвітньо відомий вчений-фізик, якому ми завдячуємо відкриттям Х-променів, відомих як рентгенівські, Іван Пулюй вболівав за розвиток української культури і сам долучився до нього.
Почав справу перекладу Біблії українською Пантелеймон Куліш у 60-х роках XIX ст. До нього приєднався Іван Нечуй-Левицький, і в 1869 р. вони залучили до перекладу Івана Пулюя, який мав глибокі знання з богослов'я та знав 15 (лише вдумайтесь – 15!) мов.
У 1881 р. Наукове товариство імені Шевченка опублікувало у Львові Новий Заповіт у їхньому перекладі. Праця над Старим Заповітом тривала. Та пожежа 1885 р. на Кулішевому хуторі Мотронівка знищила рукопис перекладу Старого Заповіту. Однак перекладачі знову почали працю над перекладом Старого Заповіту. Завершити переклад уже після смерті П.Куліша довелося Івану Пулюю.
Право власності на переклад здобуло Британське Біблійне Товариство, яке в 1903 р. видало першу повну українську Біблію («Святе письмо Старого і Нового Завіту») у перекладі П. Куліша, І.Нечуя-Левицького та І. Пулюя. Ця Біблія перевидавалася у 1912 р. у Відні, у 1921 і 1930 рр. у Берліні, 1947 р. в Нью-Йорку та Лондоні. На теренах України, в Києві, цей переклад вперше був виданий у 2000 році. У 2018 році її видали в Україні вже вчетверте.
Diaspora.ua