Усе це пов’язане кров’ю

Перегляди: 467

Хвороби і війна. Два взаємопов'язані явища постали перед нами, незалежно від віку чи стану здоров'я кожного з нас. Якщо ви літня людина, то болячки повилазять на фоні військових дій. Молодих можуть поранити, що призводить до інвалідності.

Під час війни, навіть на відстані, людина переживатиме потрясіння, які можна назвати пекельними муками. Військові й цивільні в зоні бойових дій живуть у самому пеклі. Розмірковуючи над цим, замислююсь про феномен пекла у різних релігіях.

Всього нам пізнати до строку не дано. Однак президент США католик Джозеф Байден обіцяв "пекельні санкції" путіну та росії, якщо їхні війська на крок зсунуться в бік української території". Схоже, що в уяві вірних римській церкві пекло нагадує басейн з персональними джакузі, на відміну від православного пекла з казанами киплячої смоли.

Наш Котляревський згадує ще про розпечені сковороди для тих, котрі плещуть язиками і не дотримують слова. Нещодавно Томас Грем з Ради міжнаціональних відносин США, порадив "обом сторонам конфлікту відмовитися від максималістських вимог" і прийти до згоди. Важко зрозуміти порадника. Про що він говорить, до кого звертається?! Чому "обом", якщо ООН визнала " конфлікт" збройною агресією РФ проти України". А в нашої держави протягом всіх років Незалежності не було жодних вимог до РФ.

Щось не так в американській адміністрації. Тут забули про власні зобов’язання за Будапештським меморандумом? Не можна порушника міжнародного порядку, який переходить всі межі людського, погрожуючи заборонено зброєю, зрівнювати в правах із жертвою.

Називаючи каральну воєнну інтервенцію путіна в Україну "конфліктом" чи "спецоперацією", молотники язиками підіграють кремлівському лютому гному. "Фронт визволення ОРДЛО" поосунувся вперед на 6 кілометрів, а тим часом окупанти вже під Києвом.

Південь взагалі залишається десертом для Хуйла. Але "поборники загальнолюдських цінностей" не помічають руїн та жертв у Харкові й Маріуполі.

Оточений Херсон, щодня всією громадою протестуючи проти окупантів, все болючіше відчуває наслідки війни. Втрачено рідних та близьких, зруйновано житло, не вистачає харчів та ліків. Напоготові окупанти з посіпаками й дарами. Зустрічаю друзів та знайомих, які або самі хворі, або це нещастя спіткало рідних. Лікуватися нічим.

Мені наснилося, ніби мер Колихаєв повіз повернути нагороду міста – героя Херсона у офіс Президента. Прокинувшись, згадав, що її не вручали. Не заперечуватиму, якщо всім "героям" видадуть (потім) по два ордени.

Часто проходжу повз колишні книжкові ятки на Центральному базарі. Вони запалали вночі, коли вперше обстрілювали місто (на фото). Навіть не запитую, чому першими жертвами були люди на мосту і книги. До хвороб і війни додам ще культуру. Все це пов’язане кров’ю.

Віктор Тютюн, Херсон

Надрукувати