Як громадам навчитися залучати ресурси, підтримувати місцеві ініціативи, розвивати жіноче підприємництво та будувати партнерства, що працюють і після завершення грантових програм? Відповіді на ці запитання вже мають учасниці проєкту «Стійкість громад: менторство, розвиток, зростання», результати якого були представлені 30 липня в Олександрії під час Регіонального форуму «Стійкість громад: платформа розвитку».
За кілька місяців реалізації проєкту шість громадських організацій посилили власну інституційну спроможність, розробили стратегії розвитку та підготували грантові заявки. Десятки жінок отримали менторську підтримку для започаткування або розвитку власної справи. У громадах з'явилися нові партнерства між владою, громадським сектором і бізнесом, а також сформувалася команда локальних менторок, які вже сьогодні допомагають іншим жінкам реалізовувати власні ідеї.
Та за кожним із цих результатів стоїть щоденна робота великої команди. Саме ці люди навчали, консультували, підтримували, допомагали долати сумніви, знаходити рішення й раділи кожному успіху своїх учасниць. День за днем вони створювали умови, у яких зміни ставали можливими.
Марина Ярошевська, голова правління ГО «Важлива»: «У проєкті "Стійкість громад" ми прагнули об'єднати зусилля місцевого громадського сектору та підтримати жінок, аби наші громади-партнери мали внутрішній ресурс розвиватися й долати сучасні виклики. Олександрійська, Новопразька та Попельнастівська громади — це громади, з якими ми тісно співпрацюємо вже не перший рік». За словами Марини Ярошевської, на старті команда ставила перед собою амбітну, але цілком практичну мету: допомогти громадським організаціям стати сильнішими, а жінкам — отримати можливість реалізувати власний підприємницький потенціал.
«Нам дуже хотілося побачити сильні та активні місцеві організації, які вміють залучати ресурси й захищати інтереси мешканців. Водночас ми прагнули створити всі умови для економічної самореалізації жінок, підсилити їхню впевненість у власних силах та допомогти перетворити бізнес-ідеї на реальні проєкти». Утілення цієї ідеї вимагало щоденної роботи великої команди. Кожна її учасниця відповідала за свій напрям, але всі працювали заради спільного результату.
Від ідеї — до системної роботи
Координувала реалізацію проєкту його керівниця Олена Постельняк. Саме на неї було покладено завдання об'єднати різні напрями роботи в єдину систему, щоб кожна активність доповнювала іншу. Найскладнішим викликом, зізнається вона, стало не організувати навчання, а втримати мотивацію людей упродовж кількох місяців.
«Зареєструватися на програму й поспілкуватися на початку — це легко, а зберегти мотивацію учасниць і громадських організацій протягом усієї програми — це був значний виклик. Нам хотілося дати якомога більше, але зробити це так, щоб не перевантажити людей, а бути для них справді корисними».
На її переконання, саме поєднання різних напрямів стало однією з сильних сторін проєкту. З громадськими організаціями працювали менторки з організаційного розвитку та грантової діяльності, із жінками-підприємицями — бізнес-менторки, а психосоційний компонент допомагав учасницям і команді зберігати внутрішню стійкість.
Серед результатів, якими найбільше пишається керівниця проєкту, — поява п'яти локальних менторок, які сьогодні вже самі допомагають іншим жінкам розвивати власну справу. «Дуже хотілося б, щоб після завершення проєкту збереглися зв'язки між громадськими організаціями, між жінками-підприємицями, між громадами. А ще — щоб посилювалася співпраця влади, бізнесу й громадського сектору. Саме така синергія може стати нашим найкращим результатом».
Як організаціям стати сильними
За напрям розвитку громадських організацій відповідала директорка ГО «Важлива» та менторка Любов Кан. Першим кроком стала чесна розмова з командами про їхній нинішній стан. Самооцінка за методикою «Дзеркало 2.0» допомогла організаціям побачити не лише проблеми, а й власний потенціал. «Для багатьох команд це стало моментом усвідомлення, що головний ресурс уже частково є всередині організації. Це команда, партнерства, репутація, внутрішні процеси й здатність знаходити можливості навіть у складних обставинах.»
Під час інтенсиву учасники працювали над місією, баченням і стратегічним плануванням. І дуже швидко стало помітно, що для багатьох це перестало бути лише навчальним завданням. «Перелом настав тоді, коли одна з команд не стала чекати наступної зустрічі й самостійно почала працювати над власним планом розвитку. Саме в цей момент стратегія стала внутрішньою потребою».
У результаті кожна із шести громадських організацій створила власний план розвитку й почала втілювати його ще під час реалізації проєкту.
Від ідеї до грантової заявки
Наступним етапом стала «Грантова лабораторія», яку проводила грантова експертка Анна Орловська.
Вона пригадує, що команди прийшли із великим бажанням працювати, але водночас — із типовою для багатьох молодих громадських організацій проблемою. «Більшість мислили категоріями окремих заходів. Нашим головним завданням було навчити їх мислити проєктами — бачити проблему, формулювати мету й будувати логіку змін».
Поступово команди почали самостійно аналізувати власні проєкти, знаходити слабкі місця та вдосконалювати свої заявки. Саме цей момент, говорить Анна Орловська, став для неї головним показником успіху. «Щойно команда сама бачить свої помилки й знаходить спосіб їх виправити без підказки — це означає, що проєктне мислення вже сформувалося».
За кілька місяців практично всі шість організацій підготували грантові заявки, а окремі команди подали одразу кілька проєктів на різні конкурси.
Від ідеї — до власної справи
Паралельно з розвитком громадських організацій у проєкті працював ще один напрям — підтримка жінок, які мріяли започаткувати або розвивати власну справу. Разом із п'ятьма локальними менторками учасниці проходили індивідуальний шлях — від перших бізнес-ідей до створення бізнес-моделей, фінансових розрахунків і підготовки грантових заявок.
Однією з фахівчинь цього напряму стала бізнес-менторка Євгенія Мороз, яка допомагала учасницям працювати з бізнес-планами та фінансовим плануванням. Для неї ця робота має особливий зміст, адже колись вона сама проходила шлях до початку власної справи. «Свого часу я сама намагалася започаткувати власну справу. І тоді мені найбільше бракувало знань, підтримки та віри у власні сили. Саме цей досвід сьогодні допомагає мені краще розуміти жінок, які лише починають свій підприємницький шлях».
За словами Євгенії Мороз, робота менторки полягає не лише в тому, щоб допомогти написати бізнес-план. Набагато важливіше — навчити дивитися на власну ідею як на майбутній бізнес: аналізувати ринок, оцінювати ризики, працювати з фінансовою моделлю й ухвалювати зважені рішення. Особливу увагу під час консультацій приділяли саме фінансовому плануванню — темі, яка часто викликає найбільше запитань у підприємців-початківців.
«Фінансові розрахунки, аналітика та планування — це моя спеціалізація. Для багатьох підприємниць саме цифри є найбільшим викликом. Тому для мене особливо цінно, коли після наших зустрічей вони говорять, що фінансовий план перестав бути чимось складним і незрозумілим».
Втім, проєкт ще раз підтвердив просту істину: жодні знання не працюють без особистого рішення людини діяти. «Ми можемо створити можливості, передати знання, підтримати, але остаточне рішення завжди залишається за самою людиною. І цей вибір потрібно поважати». Саме тому успіх проєкту, переконана бізнес-менторка, вимірюється не лише відкритими ФОПами чи виграними грантами. «Для мене успіх — це також сміливість зробити перший крок: заявити про себе, презентувати власний продукт чи послугу, повірити у свої сили попри страх і сумніви».
Внутрішня стійкість як основа розвитку
Психосоціальна підтримка стала невід'ємною складовою всього проєкту. Адже розпочинати власну справу, реалізовувати нові ідеї чи розвивати громадську організацію значно легше тоді, коли людина відчуває внутрішню опору. Саме на цьому будувала свою роботу експертка з психосоціальної підтримки Яніна Сичова. Її головний принцип — «Допоможи собі сам, щоб потім допомагати іншим».
Робота над внутрішньою стійкістю розпочалася для учасниць ще на старті проєкту — під час триденного інтенсиву «Спільний старт». Саме тоді вони почали опановувати техніки емоційної стабілізації, вчилися працювати зі стресом, взаємодіяти в команді та будувати екологічну комунікацію. Наступним етапом стали заняття авторського курсу «Трансформація особистості», які допомогли жінкам краще зрозуміти себе, знайти відповіді на важливі внутрішні запитання та опанувати дієві інструменти самопідтримки, які можна застосовувати вже після першої зустрічі.
«Для мене було дуже цінно бачити, як люди відкриваються, починають довіряти одне одному й помічають власні зміни. Саме з цього починаються великі трансформації», — говорить Яніна Сичова, авторка курсу «Трансформація особистості».
Проте внутрішня стійкість була лише першим кроком. Коли людина знаходить опору в собі, природно виникає наступне запитання: «Куди рухатися далі?» Саме з цим учасницям допомагала працювати коуч Карина Булавіна. Якщо Яніна Сичова зосереджувалася на внутрішньому відновленні, то Карина Булавіна допомагала перетворити внутрішні зміни на чіткі життєві та професійні цілі. Саме навколо цього будувалися коучингові зустрічі. Карина Булавіна допомагала жінкам долати невпевненість і перетворювати бізнес-ідеї на реалістичний план дій. Для багатьох учасниць саме ця робота стала точкою, з якої почалося усвідомлене планування власного майбутнього.
Коли цифри перетворюються на історії
Ще одна важлива складова команди — фахівчиня з моніторингу, оцінювання та комунікацій. Очолила цей напрям Ірина Балашова. Саме вона відповідала за те, щоб кожен етап проєкту мав не лише вимірювані результати, а й людське обличчя. Моніторинг дозволяв команді бачити, як змінюються потреби учасниць, оцінювати ефективність навчання, менторської підтримки та психосоціального супроводу. А комунікаційна робота допомагала зробити ці зміни помітними для громад.
Упродовж реалізації проєкту були підготовлені десятки публікацій про жінок, які наважилися започаткувати або розвинути власну справу, про громадські організації, що почали мислити стратегічно, про навчальні заходи, партнерства та зміни, які народжувалися крок за кроком. Саме ці історії з'являлися на сторінках місцевих, регіональних і всеукраїнських медіа, на сайті та в соціальних мережах ГО «Важлива», а також на інформаційних ресурсах партнерів проєкту.
«Для мене моніторинг і оцінювання — насамперед про людей. За кожною анкетою, кожною цифрою чи індикатором стоїть реальна історія змін. Саме тому було важливо не лише виміряти результати проєкту, а й розповісти про них. Бо історії учасниць і громадських організацій здатні надихати інших діяти, повірити у власні сили й зробити свій крок до змін. Саме тоді цифри перестають бути просто статистикою — вони стають живими історіями людей».
Сьогодні ці історії вже живуть власним життям. Їх читають, поширюють, вони стають прикладами для інших громад і ще раз доводять: справжні зміни починаються не зі звітів, а з людей, які наважуються зробити перший крок.
Що стане головною спадщиною проєкту?
Коли всі інтерв'ю були записані, стало помітно одну цікаву деталь. Жодна з учасниць команди не говорила лише про власний напрям роботи. У їхніх відповідях постійно звучали слова «довіра», «партнерство», «розвиток», «спільнота». Саме вони й стали відповіддю на головне запитання: що залишиться після завершення проєкту?
Головною спадщиною стануть не лише створені бізнес-плани, розроблені стратегії розвитку чи написані грантові заявки. Значно важливіше те, що за цей час сформувалася спільнота людей, які навчилися довіряти одне одному, працювати разом, бачити можливості там, де раніше бачили лише виклики, і не боятися брати відповідальність за розвиток своїх громад.
Шість громадських організацій отримали нові інструменти для розвитку, жінки-підприємиці — знання, менторську підтримку та впевненість у власних силах. Між громадами народилися нові професійні зв'язки, а поруч із ними — бажання продовжувати співпрацю й після завершення проєкту.
Саме про це говорить голова правління ГО «Важлива» Марина Ярошевська: «Головною спадщиною цього проєкту стане дієва мережа локальних громадських організацій, життєздатні жіночі бізнес-ініціативи та міцна співпраця між громадою, бізнесом і владою. Це саме той сталий фундамент, який працюватиме на розвиток нашого регіону й надалі».
Проєкти мають свої терміни реалізації. Але справжній результат вимірюється тим, що продовжує жити після їх завершення. Якщо люди й надалі підтримуватимуть одне одного, якщо громадські організації реалізовуватимуть нові ініціативи, якщо жінки відкриватимуть власну справу, а громади розвиватимуться завдяки партнерству, — значить, найважливіша мета проєкту вже досягнута.
Ірина Балашова
Проєкт «Стійкість громад: менторство, розвиток, зростання» реалізувала ГО «Важлива» у межах проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що впроваджується Фондом Східна Європа за підтримки Європейського Союзу.