Недаремно кажуть, що кераміка – це мистецтво, яке народжується з рук однієї людини і живе в руках іншої, даруючи їй природне тепло глини. Саме таким майстром гончарного мистецтва був відомий кропивницький художник-керамік Микола Іванович Фірсов, якому нещодавно мало б виповнитися 80-річчя. Він народився 18 листопада 1945 року в нашому місті, тоді Кіровограді. Успішно навчався в дитячій художній школі, яка відкрилася у 1959 році, й був одним з перших її випускників. Захоплення образотворчістю стало його життєвою потребою, тому він вступив до Одеського державного художнього училища ім. М.Б.Грекова, яке закінчив у 1970 році.
Повернувшись в рідне місто, плідно працював у художньо-виробничих майстернях. Як писав в одній зі статей заслужений журналіст України Броніслав Куманський: «Микола Іванович з усіх видів пластики обрав для себе кераміку. Він знайшов можливості поєднати у ній специфіку матеріалу, жанрові особливості широкої образотворчості і вдихнути у неї живу правду умовної дійсності». В 1994 році Микола Фірсов став членом Національної Спілки художників України, а в 2005-му отримав обласну премію в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка в номінації «декоративно-прикладне мистецтво».
Але головним досягненням митця була його творча родина. Разом з дружиною нині заслуженою художницею України Нелею Федорівною та синами Олександром і Сергієм, також випускниками Одеського державного художнього училища ім. М.Б.Грекова, Микола Іванович створив індивідуальну керамічну майстерню Фірсових, яка стала унікальним явищем в мистецькому житті Кіровоградщини. Їхні дивовижні керамічні вази, тарелі, декоративні панно прикрашають інтер’єри багатьох громадських місць, державних установ, навчальних закладів, готелів в місті й області. Своєю творчістю митці відстоювали ідеї відродження та впровадження в сучасне життя стародавнього мистецтва кераміки.
«Художники вийшли на нові горизонти в національному мистецтві кераміки. Поєднавши духовність і щирість спадщини сільських гончарів із художньою мовою мистецтва професійного, вони розірвали замкнуте коло утилітарності й розширили можливості кераміки, збагативши її палітру», – так високо оцінював їх мистецьку діяльність знавець їх творчості Броніслав Куманський. Про династію Фірсових та їх керамічну майстерню у 1991 році навіть був створений документальний фільм, який демонструвався не лише на всеукраїнських телеканалах, а й тоді ще всесоюзному.
Родина художників-кераміків неодноразово влаштовувала вернісажі своїх доробків. Так, в художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна в 1995 році вперше експонувалася «Виставка кераміки сім’ї Фірсових», а через два роки в 1997-му відбулася персональна виставка Сергія Фірсова «Подих глини». «Гончарному роду нема переводу» – таку символічну назву мала виставка, презентована музеєм у 2021 році в рамках мистецького проєкту «Лауреати премії в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка», адже всі митці талановитої сім’ї є її лауреатами. Експозицію виставки складали твори як з музейної колекції, так і з родинного зібрання. Ось як характеризував мистецтво художників їх колега заслужений художник України, мистецтвознавець і провідний науковий співробітник музею Андрій Надєждін: «Хоча митці працюють в одній майстерні, кожному з них притаманний особливий художній почерк. Микола Іванович надає перевагу класичним формам професійної кераміки, керуючись мистецькими принципами – краса, функціональність і конструктивність. Особливістю є звернення до образу сучасника, різних сфер життя й побуту містянина. В композиційних панно відтворює власні роздуми над сенсом буття, своєрідний міський фольклор, історію українського народу та красу природи».
Микола Іванович Фірсов пішов з життя 8 березня 2022 року, коли в країні вже йшла війна за свободу, незалежність і територіальну цілісність, за українську ідентичність, культуру і мистецтво, за все те, що митець пропагував своїми творами, які народилися в його руках з глини і які продовжують захоплювати майстерністю виконання і художньою неповторністю.
Музей ім. О. Осмьоркіна
На фото: Микола Фірсов з друдиною Нелею; роботи майстра