Він народився в Парижі, служив у французькій армії, будував бізнес у Європі. А потім повернувся туди, звідки походила його родина, — в Україну. І через роки став мером міста, де колись починалася історія Терещенків.
У вересні Мішелю Терещенку виповнюється 72 роки. Він народився в Парижі в родині Петра Терещенка — відомого французького вченого-хіміка. Здобув економічну освіту, служив у збройних силах Франції, займався бізнесом і очолював компанію з виробництва обладнання для дайвінгу.
Україну Мішель уперше побачив уже дорослим — у 1994 році. Згодом приїхав до Глухова на Сумщині, міста своїх предків. Терещенки були однією з найзаможніших українських родин свого часу. Але запам’яталися не лише статками. Вони вкладали величезні кошти в лікарні, школи, університети, музеї, театри, храми та допомогу людям. На їхньому родинному гербі були слова: «Прагненням до суспільних користей».
На початку 2000-х Мішель уже жив між Києвом і Глуховом, інвестував у виробництво, створював робочі місця та заснував Фундацію спадщини Терещенків. А у 2015 році зробив ще один важливий вибір — отримав українське громадянство.
Того ж року Терещенко пішов на вибори міського голови Глухова і переміг із результатом майже 65% голосів. Для міста, де роками зберігався вплив старих політичних груп, це була гучна перемога. На посаді мера він відкрито говорив про боротьбу з корупцією. У центрі Глухова прибрали пам’ятник леніну, а згодом у місті з’явився пам’ятник молодому Тарасові Шевченку.
Три роки мерства виявилися непростими. Терещенко вступив у жорстке протистояння зі старими місцевими елітами та оточенням Андрія Деркача. Були суди, кримінальні провадження, блокування кадрових рішень і проблеми з фінансуванням міста. У 2018 році дійшло навіть до фактичного саботажу роботи міськради — на важливу сесію, де мали розглядати зміни до бюджету, прийшли лише двоє депутатів. Сам Терещенко тоді говорив, що місто фактично взяли в заручники.
Про ці роки боротьби, розчарувань і спроб змінити Глухів він згодом написав окрему книжку — «П’ять зим у Глухові. Слідом за скарбами родини Терещенків». А ще раніше вийшов його «Перший олігарх» — книжка про діда Михайла Терещенка та родину, яка вміла не лише заробляти величезні статки, а й витрачати їх на суспільне добро.
Мішель якось сказав, що коли з’явилася можливість отримати українське громадянство, подумав: його дідусь цьому дуже радів би.
Народитися у Франції, прожити там значну частину життя — і зрештою повернутися на землю своїх предків, зробивши Україну власною країною не лише за походженням, а й за вибором.
Українська перемога