«Христос воскрес! – «Істинно воскрес!» – звучить по всій Україні, по всьому світові. Урочисті служби в храмах, піднесені слова священиків, лине спів, тріпотить вогник свічечки. А чи тріпотить душа від радості й піднесення? Чи наповнена вона любов’ю до світу, близьких і неблизьких людей, до свого краю? Чи уся ця святочна краса, як подих вітру, лише на мить розсіює хмари суму, зневіри, а то й біди?
Їх так багато навколо, що, здається, – чи є таке слово, такий спів, така святкова літургія чи проповідь, щоб розвіяв їх? Ні, усе це тільки для того, щоб ваша душа змогла сама розкритися до неба, знайти у собі те світло, щоб утворилася між вами і духовним небом розряд, сонцесяйна дуга єднання, де ви зможете побачити себе інакше – у затишку і опіці найнадійніших сил любові й тепла.
Це дуже непросто зробити, навіть коли усвідомлюєш розумом. Але тільки коли відкриєш серце до Бога, відчуєш його воскресіння в собі. Багато людей відчули дію Бога у своєму житті. Не завжди можливо і легко про це розказати іншим, але ця дія може змінити все.
«У минулому житті Боже зцілення я вважав мішурою, фікцією, якою священики засліплюють очі довірливих і наївних людей. Іноді чуємо таке: “Він хоч і вживав наркотики, але був відповідальним...”. Це не про мене, я був нікчемним, брехливим, ні на що не здатним наркоманом, який вимагав гроші у батьків. Обставини мене вже так затисли, що я вимушений був поїхати до “продуманих” (так думав) проповідників у реабілітаційний центр. Побував навіть в дорожезній клініці, після виходу з якої в той же день уколовся. Не допомагали християнські програми відновлення, поки я в черговий раз “відпочиваючи” (цим словом пояснював друзям свою відсутність) від наркотиків, не звернувся до Бога (звернення було не першим). Тоді я замислився всерйоз над деякими фразами, написаними в Біблії. Але водночас не переставав думати про майбутні наркотичні ін`єкції, навіть були вже заготовлені крадені на тій же реабілітації речі.
Коли ви тримаєте в руці чашку, через рецептори ваш мозок отримує сигнал і ви точно знаєте, що рука не порожня. Так само точно я відчув, в середу (число не пам'ятаю), на початку 2016 року, що зі мною щось відбулось, з мене тоді наче зняли наручники, з'явилась внутрішня впевненість і байдужість до улюблених кайфів. То прийшов Бог, як би це парадоксально не звучало... Духовний світ не просто існує, а від нього залежить наш матеріальний. Сприйміть Христа всерйоз. Порятунок, який Він пропонує кожній людині – для нас, грішників, як джекпот, який ми просто не бачимо, задовольняючи лиш свої щоденні потреби... Зараз я успішний чоловік, який старається допомогти нікчемним, яким був сам».
Реальна історія реальної людини. Христос воскрес!