Мабуть, вона хотіла перемоги і як кожна людина – життя. Обираючи шлях боротьби в ім‘я справедливості, права мати власну державу і волю у ній, Варка пішла до підпілля ОУН. Вона напевне не знала, що чекає на неї і що смерть буде підступною та швидкою.
Сухацька Варвара Михайлівна – Варка була на Буковині східнячкою. Народилася у 1924 році у нашому краї, вчителювала там. Після війни радянська влада направила її як вчительку на західноукраїнські землі з метою такого собі одностороннього обміну. Там, на Буковині, восени 1947-го Варвара вийшла заміж за місцевого хлопця Танасія Грицюка, який у червні 1948-го повернувся до підпілля. Через переслідування чоловіка радянськими оперативниками та, очевидно, перейнявшись ідеями визвольних змагань перейшла й вона на нелегальне становище.
Провідник Черемшина прийняв Варвару до лав ОУН, де впродовж майже двох років жінка працювала машиністкою Вижницького надрайонного проводу. Проте її життя обірвалося 26 червня 1950 року, коли Варка, підходячи до бункеру в урочищі Черепанка з харчами, підірвалася на міні, закладеній оперативниками відділу МГБ.
Варка не встигла відчути нічого. Раптова смерть обірвала життя жінки.
За матеріалами Дмитро Проданик Літопис УПА «Микола Кричун «Черемшина»