Минулого тижня у Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї науковці, громадські діячі, музейні працівники Кіровоградщини, представники органів влади та місцевого самоврядування обговорили доцільність збереження імені вченого, археолога та етнографа Володимира Ястребова (1855-1899) в назві обласної краєзнавчої премії.
«Прихильники вилучення імені Ястребова із назви обласної краєзнавчої премії та прихильники збереження поточної назви відзнаки навели аргументи pro et contra в розрізі історичного, краєзнавчого, наукового та сучасного, воєнного контексту.
Голова постійної комісії Кіровоградської обласної ради з питань освіти, науки, культури, туризму, спорту, у справах сім’ї, молодіжної політики Андрій Лісота наголосив, що обласна рада ознайомилась із обома точками зору. Разом із тим, профільна комісія обласної ради чекає на відповідь Українського інституту національної пам'яті щодо зазначеного питання. Подальші рішення ухвалюватимуться із урахуванням усіх звернень, а також пропозицій та зауважень Українського інституту національної пам'яті». Так про це повідомляє сайт обласної ради.
Як відомо, на захист імені Володимира Ястребова стали науковці. І це зрозуміло. Більшість з них будували свою кар’єру, захищали дисертації, черпаючи матеріал із наукової спадщини Ястребова, адже там зафіксовано особливості епохи, яка давно минула. Знання, глибокі дослідження, ясна річ, дають інтелектуальний здобуток, але й заглиблюють людський розум, як у шурф, у певну тему. І рідко хто при цьому зберігає здатність бачити ширші обрії.
Ми знаходимося в унікальному становищі. Адже більшість народів здерли із себе імперські криваві сорочки і сто, і більше років тому, перебуваючи у зовсім іншій інформаційній реальності. Нам важко, бо кров присохла до тіла, та й сорочка та уже прошита нинішнім інформаційним хаосом, прибита хрестиками європейської толерантності, а часто приварена столітнім малоросійством, яке досі не надірвали навіть російські ракети.
Звісно, я не беруся дискутувати з науковцями. Але погляньмо на події недавнього часу: що говорили науковці про назву міста? Більшість із них орієнтувалися на так звану, чи й не на так звану, історичність. Отож, цей підхід диктував одне: наше місто мало б зватися Єлисаветград.
Світлана Орел